03.10.2019 між учасником та Замовником було укладено договір про закупівлю за результатами проведення переговорної процедури закупівлі. В ході виконання договору виникла необхідність у виконанні додаткових робіт, які не були передбачені проектною документацією. Вказані додаткові роботи були виконані підрядником. В подальшому до проектної документації було внесено зміни та відкореговано проектно-кошторисну документацію з врахуванням виконаних додаткових робіт. Станом на даний час потребують розяснення з приводу того, яку редакцію Закону Про публічні закупівлі застосовувати до переговорної процедури, так як на момент укладення договору 03.10.2019 діяла інша редакція Закону (ст. 35) яка не мала виключень щодо проведення переговорної проведури. Однак, ст. 40 Закону в редакції Закону з 19.04.2020 забороняє проводити переговорну процедуру закупівлі (п.6 ч.2) у випадку необхідності закупівлі додаткових робіт у того ж виконавця, у випадку якщо основний договір не був укладений за результатами тендеру. За положеннями ст. 5 Цивільного кодексу України, Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Однак, правовідносини із Замовником виникли в рамках договору укладеного за результатами переговорної процедури закупівлі від 03.10.2019 на підставі старої редакції Закону. Тому, просимо надати розяснення, якщо договір про закупівлю був укладений за результатами переговорної процедури закупівлі на підставі Закону в редакції чинній, до 19.04.2020 року і у замовника виникла необхідність закупити у того ж самого виконавця додаткові роботи, які невід'ємно пов'язані з основним договором (та які фактично виконані підрядником) норми Закону в якій редакції потрібно застосовувати для проведення переговорної процедури (п.6 ч.2 ст. 35 старого Закону чи п.5 ч.2 ст. 40 Закону в новій редакції)?

У тендерній документації (далі – ТД) встановлено технічні вимоги до предмета закупівлі – капітальний ремонт, у тому числі «Вимоги щодо формування договірної ціни»: «Вартість тендерної пропозиції учасника на виконання робіт – це договірна ціна на весь обсяг робіт, яку учасник згоден виконати. Договірна ціна розраховуються по об’єкту в цілому. Вид договірної ціни – динамічна.» Інформація про спосіб документального підтвердження відповідності запропонованої пропозиції технічним вимогам повинна бути підтверджена документами, зокрема розрахунком ціни тендерної пропозиції, який включає в себе договірну ціну та підтверджуючі розрахунки за статтями витрат, а саме:  «Договірна ціна»;  пояснювальна записка;  розрахунок коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами;  локальні кошториси до «Договірної ціни»;  розрахунки до документа «Договірна ціна»;  підсумкова відомість ресурсів до локальних кошторисів. Тобто учасник надає розрахунок ціни тендерної пропозиції, який включає в себе договірну ціну та підтверджуючі розрахунки за статтями витрат з метою підтвердження виконання робіт згідно з технічним завданням. При цьому дуже часто учасники під час складання договірної ціни та/або кошторисної документації припускаються помилок, наприклад: 1) зазначено вид Договірної ціни у невідповідності до вимог ТД 2) Договірну ціну, у якій враховано ризики, при цьому вид договірної ціни – динамічна або; 3) Є помилки в обсягах та одиницях виміру у підтверджуючих розрахунках за статтями витрат тощо. Чи вважаються невідповідності вимогам тендерної документації та законодавства, яких учасники припустилися під час складання договірної ціни та/або кошторисної документації та які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі такими, що їх виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі - роботи. Чи зобов’язан Замовник розміщувати повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей?

Між нами та замовником підписаний договір 15.02.2022 р., де в технічому завданні прописане обладнання іноземного виробника або аналог. В кошторисні документації нами вказане обладнання інозмного виробника, але наразі його поставити не можемо, тому запропонували замовнику аналогічне обладнання вітчизняного виробника. Мова йде про обладнання іноземного виробника R. Stahl: Аварійний і пожежний сигналізатор Серії 8146/5052 та аналог українського виробника TOB "HBФ "БРАНД МАЙСТЕР ПЛЮС": сповіщувач пожежний ручний спеціального призначення вибухозахищеного виконання СПРВ.Б.1. Документацію на аналогічне обладнання додаємо. Питання в тому, що Замовник відмовляє у встановленні аналогічного обладнання, але погоджується з його технічними характеристиками. Звертаємо увагу, що на лист № 342 Замовником було надано двічі відповідь, одразу погодження, потім відмова у погодженні аналоічного обладнання. Просимо надати відповідь, яким чином урегулювати з Замовником дану ситуацію.

Добрий день. Питання наступне. Підприємством проведено закупівлю "Поточного ремонту покрівлі" за процедурою відкриті торги з особливостями. За результатами закупівлі замовником укладено договір з виконавцем на послуги "Поточного ремонту покрівлі" з визначеними в локальному кошторисі обсягами та найменуваннями робіт. Після підписання актів КБ-2в з'ясувалось, що виконавцем не виконано частину обсягів та найменувань робіт передбачених локальним кошторисом до укладеного договору , однак до акту КБ-2В включено інші роботи, які не передбачені договором, при цьому не вийшовши за межі суми договору. З урахуванням вищенаведеного, прошу надати пояснення, чи можна включати до акту КБ-2В, - ДОДАТКОВІ НОВІ РОБОТИ до вже укладеного договору на послуги поточного ремонту З урахуванням того, що пунктом 19 Особливостей не передбачено випадків збільшення обсягів закупівлі після підписання Договору про Закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі та включення до Договору про Закупівлю додаткових видів робіт, які не були передбачені тендерною документацією та відповідно тендерною пропозицією.

Проведено відкриті торги з особливостями на закупівлю електричної енергії на 2024 рік з врахуванням потреби на весь період. Укладено договір де сума договору на час реєстрації в казначействі перевищує кошторисні призначення. Казна вимагає зменшувати суму договору, хоча в договорі є пункт в якому зазначено, що договір реєструється в межах кошторисних призначень. Як діяти в такій ситуації Замовнику, якщо відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" та постанови 1178 зменшувати суму договору можна, а збільшувати не можна (якщо зменшити суму договору то потім збільшити уже неможливо) і на решту потреби проводити знов закупівлю?