Шановний користувачу, повідомляємо, що на Ваше аналогічне звернення надано відповідь у запиті 562/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=59331ed9-ee9c-4b1c-a6ff-11b5deb455b6&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. Форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.

При цьому складання річного плану та внесення до нього змін, є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.

Таким чином, орієнтовний початок проведення процедури закупівлі, очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі.

Водночас питання планування закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Порядок проведення переговорної процедури закупівлі визначений статтею 35 Закону. Використання замовником переговорної процедури закупівлі передбачає проведення переговорів з учасником (учасниками) за результатами яких замовник приймає рішення про намір укласти договір.

При цьому у разі застосування переговорної процедури закупівлі замовник до прийняття рішення про намір укласти договір може внести в електронну систему закупівель загальну інформацію щодо проведення зазначеної процедури (умова та обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, вид предмету закупівлі (товари, послуги чи роботи), код предмета закупівлі, конкретну назва предмета закупівлі, інформацію про кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг, місце поставки товарів або виконання робіт чи надання послуг, строк поставки, та іншу інформацію, яку замовник бажає зазначити), а також завантажити протокол проведення переговорів з учасником (учасниками). Зазначена інформація є доступною для перегляду лише через автоматизоване робоче місце замовника та у разі потреби може бути видалена замовником.

Поряд з цим відповідно до частини третьої статті 39 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов'язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення.

Форму повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури затверджено наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).

При цьому відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника.

У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, заповнення форм документів у сфері публічних закупівель здійснюється шляхом унесення в їх обов'язкові поля наявної інформації в електронній системі закупівель. Після внесення усієї обов'язкової інформації, передбаченої формою документа та накладення на неї кваліфікованого електронного підпису посадової особи електронною системою закупівель автоматично створюється документ, який у разі потреби може бути роздрукований.

При цьому відповідно до пункту 10 Порядку розміщенням/оприлюдненням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу.

Таким чином Законом встановлено імперативну норму щодо обов'язкового оприлюднення повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом, за формою, затвердженою Наказом.

Водночас перелік підстав для відміни переговорної процедури закупівлі визначено частиною четвертою статті 35 Закону та є вичерпним.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Щодо питання 1

Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 583/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d2ffbb9f-c690-4820-9d55-5d8e02fe0ce3&lang=uk-UA

Щодо питання 2

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При цьому згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 637 ЦК України).

Щодо питання 3

Частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При цьому зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України).

Разом з тим статтею 36 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3816-06

Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.