Доброго дня!. Маємо питання щодо планування закупівлі продуктів харчування у дитячому садку. 1. Чи являються кошти батьківської плати - додатковими коштами, якщо вони надійшли понад планово? Тобто, кошторисом установи було затверджено план надходження даних коштів, який був виконаний у березні 2020 року. З квітня 2020 року всі кошти є понад плановими надходженнями і довідками вводяться на кошторис за кодом доходів: 25010100 Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю. 2. На початок року було заплановано закупівлю молока на суму 30000,00 грн. згідно кошторисних призначень на весь 2020 рік. Проте в зв'язку з збільшенням потреби планується закупівля молока на 25000,00 грн. в жовтні 2020 року за рахунок коштів батьківської плати, які надійшли понад кошторису.Чи потрібно буде проводити спрощену процедуру закупівлі на суму 25 тис.грн, чи можна буде використати процедуру закупівлі без використання електронної системи???

Просимо надати роз’яснення з наступного питання. На підставі рішення Вінницької міської ради від 27.06.2018 № 1254 (https://www.vmr.gov.ua/MunicipalEnreprise/ContentLibrary/def75ea4-c1d0-4984-ac20-94f7f580507a/10/%E2%84%961254%2027-06-2018.pdf) КП «Вінницякартсервіс» є уповноваженою особою здійснювати справляння плати за транспортні послуги шляхом продажу електронних квитків та носіїв оплати проїзду, оформлення персоналізованих карток та електронних квитків для пільгових категорій населення через центри обслуговування користувачів, третіх осіб агентів, веб портали та мобільні додатки, також затверджений відповідний порядок функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському електричному та автомобільному транспорті загального користування (АСООП). Комунальне підприємство «Вінницякартсервіс» в якості Агента має на меті укласти агентський договір за винагороду (встановлення відсотку від коштів отриманих Агентом в день здійснення реєстрації Електронних квитків) з Комунальним підприємством «Вінницька транспортна компанія» в якості Принципала за яким: «Агент в порядку і на умовах, визначених у рішенні Вінницької міської ради №1254 від 27.06.2018р. та цьому Договорі, зобов’язується надавати Принципалу послуги з комерційного посередництва щодо справляння від імені та в інтересах Принципала плати за Транспортні послуги, які надаються Принципалом Пасажирам, та надання інших пов’язаних з цим послуг, а Принципал зобов’язується виплачувати Агенту Агентську винагороду за надані ним послуги з комерційного посередництва відповідно до цього Договору. Комерційне посередництво згідно з цим Договором полягає в здійсненні Агентом, безпосередньо або через третіх осіб, таких дій від імені, в інтересах, за рахунок і під контролем Принципала: - продаж Пасажирам Електронних квитків та Неперсоналізованих карток; - видача пільговим категоріям пасажирів Персоналізованих карток та зарахування на них Електронних квитків; - забезпечення можливості скасування Реєстрації Електронного квитка в АСООП у разі виходу Транспортного засобу з ладу під час роботи на Маршруті (Лінії); - здійснення повернення Пасажирам коштів за придбані Неперсоналізовані картки, які не містять пошкоджень та незареєстровані в АСООП Електронні квитки у випадку їх повернення Пасажирами; - інформування Пасажирів про порядок придбання Квитків, Електронних квитків та Карток, отримання Пільговими категоріями пасажирів Персоналізованих карток, Електронних квитків, а також користування Реєстраторами; - будь-яких та всіх інших юридичних та фактичних дій, які Агент вважає необхідними або доцільними для виконання ним своїх обов’язків у якості особи, уповноваженої відповідним рішенням Вінницької міської ради на здійснення справляння плати за Транспортні послуги; - перерахування коштів Агентом Принципалу за продані та зареєстровані Електронні квитки; - здійснення диспетчеризації транспортних засобів Принципала.». Загальна вартість агентського договору може перевищити 200 тис гривен. Зважаючи на вищевикладене, чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на правовідносини між Принципалом та Агентами, які будуть виникати на підставі такого договору?

Суб’єкти природних монополій у сфері енергетики та сферах теплопостачання, централізованого водовідведення та централізованого водопостачання в своїй договірній діяльності з розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів використовують типові договори, які затверджені постановами Кабінету Міністрів України. При цьому, пунктом 7 частини четвертої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачається внесення змін до договору у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Аналізуючи зазначене вбачається юридична колізія, протиріччя між існуючими типовими договорами які є обов’язковими до виконання та порядком і діями щодо зміни їх ціни у відповідності до Закону, оскільки типові договори не містять в собі порядку зміни ціни. Беручи до уваги вищевикладене, прошу надати розгорнуту відповідь на наступне питання для подальшої співпраці з монопольними організаціями: чи вважається порушенням вимог пункту 7 частини четвертої статті 40 Закону, підписання розпорядником\одержувачем бюджетних коштів додаткової угоди, щодо внесення змін до типового договору в частині збільшення регульованого тарифу, якщо в типовому договорі відсутній порядок зміни ціни?

На вимогу Постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 р.№ 376 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 225 для закупівель по (COVID-19), нас зобов'язали публікувати інформацію з Єдиного державного реєстра при публікації закупівель по COVID-19. В повному контексті постанова Постанова забов'язала Замовників, цитата "ЗАБЕЗПЕЧУЄ оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання пунктів 8 і 9 розділу І Закону України від 17 березня 2020 р. № 530-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та інформації відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних  осіб — підприємців та громадських формувань про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, з якою замовник уклав договір про закупівлю”. Отже ми повинні ЗАБЕЗПЕЧИТИ інформації відповідно до пункту 9 частини другої статті 9, а саме "прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу)". При в інфобоксі ДП Прозорро посилання https://infobox.prozorro.org/articles/informaciya-pro-kincevogo-beneficiarnogo-vlasnika-v-zvitah-covid-19 Викладено: Зайти на сайт ЄДР за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch та скопіювати дані про бенефеціара але там немає всіх даних відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних  осіб — підприємців та громадських формувань про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, з якою замовник уклав договір про закупівлю”. Як вносити дані про Бенефеціарних власників якщо у нас немає доступу до цих даних?

Доброго дня! Чи вважається укладення трьох договорів з поточного ремонту по 1 об'єкту (сума більше 200 тис.) ухиленням від проведення процедури закупівлі, якщо всі договори заплановані по різним кодам класифікатора та передбачають собою різні роботи?