Чи передбачено обовязкове проведення ДП"Українські спеціальні системи" відповідно до розпорядження КМУ від 24.03.2021 №233-р закупівель замовника, які менші за 200,0 тис.грн. по коду закупівель за Національним класифікатором України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник"

Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області (далі - Управління) просить надати роз’яснення щодо порядку здійснення публічних закупівель (тендерів). Згідно з додатком 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення Державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» Держрибагентство зобов’язано проводити тендери та закупівлі за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію. Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України (далі - Держрибагентство), діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується, не є юридичною особою та має окремий код ЄДРПОУ. У зв’язку з необхідністю придбання Управлінням бензину та дизельного палива за предметом закупівлі «Нафта і дистиляти» (ДК 021:2015 - 09130000-9) за процедурою відкриті торги та враховуючи вищевикладене, чи зобов’язано Управління проводити таку закупівлю через Державну установу «Професійні закупівлі»?

Чи можна в процедурних договорах ( переговорна процедура, що здійснюється на підставі відміни двох процедур відкритих торгів за відсутністю необхідної кількості учасників) встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.(ч.3. ст. 631 ЦК України).Враховуючи той факт, що строки надання послуг (за умовами тендерної документації) починаються піздніше, ніж дата відміни останньої процедури відкритих торгів. а також на момент початку строку надання послуг такі послуги (відповідно до вимог Замовника) може надати лише один учасник (не монополія)

Чи можлива зміна ціни за одиницю товару (у бік збільшення або зменшення) без збільшення суми, визначеної в договорі, який є предметом закупівлі за договором, що був укладений на суму до 200 000,00 без проведення процедури закупівлі, на підставі п.8 ч.7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 року (зі змінами) : « ч.7 Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: 8) якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю» ?

Відповідно до ч.10 ст.3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Питання полягає в наступному, чи можна поділити предмет закупівлі на частини у зв`язку з непередбачуваними обставинами, та розлядати як окремий предмет договору, але не з метою уникнення процедури відкритих торгів? Приклад: на початку року було проведено закупівлю електричної енергії по лімітам споживання минулого року на 476335,80 грн., обсяг якої складав 196023 кВт/год, після чого у зв’язку з подорожчанням на ринку додатковою угодою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» ціну було піднято та обсяги зменшено до 180635, 529 кВт/год. Згодом виявилось, що у зв'язку з холодною та затяжною зимою, роботою системи вентиляції яка вмикалась у зв’язку з цими подіями вперше з моменту її встановлення, споживання електричної енергії суттєво зросло і річна потреба зрослак. Також слід зазначити, що з 01.01.2021 по 31. 01.221 заклад користувався послугами з постачання електричної енергії «постачальника останньої надії» вартість яких склала 97 174,75 грн. В зв’язку з чим заклад був вимушений просити додаткові кошти у розмірі 240 тис, з яких 97 174, 75 було сплачено «постачальнику останньої надії» . Виникає питання - яку процедуру закупівлі ми маємо провести на залишок у 142825.25 грн.? Та чи можна провести закупівлю з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 31.03.2021., як закупівлю необхідну для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів,епідемії та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2 на території України? Але слід зазначити, що відповідно до статті 2 Бюджетного Кодексу України. пункту 12 даної статті, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. А заклади охорони здоров’я головним чином мають статус одержувача бюджетних коштів. Це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету, про що вказано в пункті 38 цієї ж статті, такм суб'єктом і є Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва" та нажаль більшість лікарняних закладів закладів.