31.03.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
23 березня 2020 року Чопською міською радою, за наслідками проведення відкритих торгів, було укладено Договір підряду №119 по об’єкту: «Будівництво водозабору на підземних свердловинах по вулиці Миру в м. Чоп. (Коригування») (ідентифікатор закупівлі UA-2020-02-19-003037-b). Предмет закупівлі - роботи. Очікувана вартість сформована на підставі зведеного кошторису на будівництво об’єкту та становить – 6 759,12 гривень з ПДВ. Строк дії договору – до 31.10.2020 року.
Зміст підписаного договору, відповідає змісту проекту договору, який було затвердженого протоколом Уповноваженої особи Замовника під час затвердження тендерної документації до закупівлі та оголошення відкритих торгів.
Під час реєстрації зазначеного Договору в органах Казначейства, працівниками Казначейства відмовлено Чопській міській раді у реєстрації казначейського зобов’язання, оскільки згідно затвердженого кошторису видатків розпорядника бюджетних коштів, сума в 6 627 444 гривень відсутня (тендерна пропозиція учасника).
Запропоновано Казначейством внести зміни до строку дії договору шляхом викладення пункту 19.1. розділу 19, підпункту 3.1.1. пункту 3.1. розділу 3 Договору в новій редакції наступного змісту:
«Пункт 19.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.10.2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором. Строк дії договору може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.».
«Підпункт 3.1.1. Вартість договору на 2020 рік за рахунок коштів місцевого бюджету складає 2 926 000 (два мільйони дев’ятсот двадцять шість тисяч гривень нуль копійок) з ПДВ.
Вартість договору на 2021 рік за рахунок коштів місцевого бюджету складає 3 701 444 (три мільйони сімсот одна тисяча чотириста сорок чотири гривні нуль копійок) з ПДВ».
Тендерною документацією до закупівлі по об’єкту: «Будівництво водозабору на підземних свердловинах по вулиці Миру в м. Чоп. (Коригування») було встановлено, що істотними умовами договору є:
1. Предмет договору.
2. Ціна договору.
3. Гарантійний строк експлуатації.
4. Оперативно-господарські санкції.
5. За взаємною згодою Сторін до Договору можуть вноситися зміни, крім істотних умов договору відповідно до вимог статей 36 і 37 Закону України «Про публічні закупівлі».
Отже, постає питання, чи має право Чопська міська рада внести зміни до договору, який укладено в наслідок проведених відкритих торгів шляхом внесення змін до строку дії договору та передбачити його дію не на рік, а на два?
В разі неможливості здійснити такі дії Замовником, просимо допомогти у вирішенні зазначеної ситуації та надати відповідні рекомендації.
З повагою,
Міський голова Валерій САМАРДАК
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю − договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, в якому розглянуто питання дотримання вимог бюджетного законодавства у разі планування та проведення закупівель, що передбачають взяття бюджетних зобов’язань.
Поряд з цим питання зміни істотних умов договору розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06%20
25.03.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
2. Відповідно до п. 3 ст.3 Закону «У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель».
Але при цьому організація молодіжних заходів має певну специфіку. Так, формування календарного плану молодіжних проектів та заходів відповідно до наказу Міністерства молоді та спорту України від 03 березня 2016 року № 808 «Про затвердження Порядку реалізації програм, проектів та проведення заходів державної політики у молодіжній сфері», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 453/28583 (далі – Наказ), здійснюється, в першу чергу, за пріоритетами та напрямками молодіжної політики, а не за статтями витрат. Таке планування передбачає виділення та документальне фіксування лише загальної суми на захід, а не за статтями витрат. Також, доволі розповсюдженими є ситуації, коли на реалізацію заходів залучаються спонсорські кошти, небюджетні кошти, в результати статті витрат, що покриваються за рахунок бюджетних коштів, можуть змінюватися в процесі підготовки до заходу. Тому здійснити закупівлю одного виду товарів чи послуг на початку бюджетного року на велику суму також є часто неможливим.
Таким чином, здійснювати точне та детальне планування закупівель товарів та послуг, необхідних для реалізації молодіжних проектів та заходів часто є неможливим з об’єктивних причин. Але при цьому кількість договорів, сума яких в 90% випадків є значно меншою за 50,0 тис. гривень, за одним молодіжним проектом та заходом, може становити від 3 до 8 в середньому.
Ураховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення щодо оптимізації та ефективного неухильного виконання Закону, з урахуванням специфіки організації молодіжних проектів та заходів.
25.03.2020
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
1. Відповідно до ст.11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним із таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Згідно з ст.10. Закону до обов’язків уповноваженої особи входить великий перелік відповідальних функцій. При цьому, відповідно до ст. 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи несуть відповідальність згідно із законами України.
Дія цього Закону у частині здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг розповсюджується на замовників, до яких, згідно із ст.2, у тому числі, належать і одержувачі бюджетних коштів. Згідно із Бюджетним кодексом України до категорії одержувачів бюджетних коштів належать, також, громадські організації.
Для Сумської області сталою та ефективною є традиція проведення щороку обласних конкурсів проектів інститутів громадянського суспільства (громадських організацій) фінансова підтримка яких здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету (далі – Конкурси). Так, у 2020 році переможцями Конкурсів стали 20 громадських організацій на підтримку проектів-переможців яких виділено близько 1 600,00 тис.гривень.
Але при цьому, зауважимо, що громадські організації є неприбутковими установами, здійснюють реалізацію проектів, особливо тих, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, виключно на волонтерських засадах, не отримуючи заробітну плату. В переважній більшості із них немає окремих бухгалтерів, як і немає, відповідно до чинного законодавства, штау працівників. Також, відповідно до кошторисів проектів громадських організацій – переможців Конкурсів, придбання більшості товарів та послуг здійснюватиметься на суми менші ніж 50,0 тис. гривень.
Ураховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення, яким чином громадська організація, яка є одержувачем бюджетних коштів, зможе забезпечити роботу уповноваженої особи відповідно до ст.11 Закону, та здійснювати усі дії щодо організації процесу закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до норм Закону.
Також, просимо роз’яснити, якими є заходи покарання, у разі якщо функції та обов’язки уповноваженої особи в установі – замовнику виконуватимуться в інший спосіб, не передбачений ст. 11 Закону (зокрема, без здійснення додаткової доплати, або у разі сумісництва обов’язків з іншими обов’язками в межах однієї штатної одиниці без додаткових доплат, тощо).
Відповідь
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
16.03.2020
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Доброго дня!
Ми бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та являється замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
Аналізуючи нову редакцію Закону України «Про публічні закупівлі» (мова йде про редакцію, яка набуде чинності 19.04.2020 року) нами встановлено наступне.
Відповідно до ч.16 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Як ми розуміємо, для реалізації вищевказаної норми Закону України «Про публічні закупівлі» на електронних майданчиках повинні бути створені відповідні поля, які у таких випадках повинен заповнювати замовник.
Однак, нам не зрозуміло, чим повинне повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель, супроводжуватися протоколом засідання тендерного комітету або уповноваженої особи.
Питання:
1.Чи потрібно замовнику складати протокол засідання тендерного комітету або уповноваженої особи з переліком недоліків, які виявлено під час розгляду тендерної пропозиції учасника, які такий учасник може усунути на підставі повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей?
2.У разі, якщо протокол необхідно складати, то чи повинен він оприлюднюватися в електронній системі закупівель, чи достатньо заповнити лише поля повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей?
Заздалегідь дякуємо за вичерпні відповіді!
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Щодо питання 1
Відповідно до частини десятої статті 11 нової редакції Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Згідно з пунктом 4 розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону рішення тендерного комітету оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення.
Отже, тендерний комітет або уповноважена особа оформлюють протоколи у разі прийняття відповідних рішень.
Щодо питання 2
Відповідно до частини шістнадцятої статті 29 нової редакції Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію:
1) перелік виявлених невідповідностей;
2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;
3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.
Водночас наразі здійснюється робота з технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель.
29.02.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
як внести зміни до плану закупівель якщо в річному плані процедура закупівлі запланована на червень, а виникла потреба в лютому за рахунок коштів вільного лишку загального фонду сільського бюджету