Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
12.12.2022
Запитання      Тема: Інше
Про набуття/відсутність статусу «Замовника» Комунальне підприємство «Зелене будівництво» Сумської міської ради є спеціально створеним підприємством «для утримання об’єктів благоустрою з метою проведення робіт з утримання, поточного та капітального ремонту об’єктів благоустрою, утримання зелених насаджень, надання (виконання) інших послуг (робіт) для задоволення потреб територіальної громади». Одноособовим засновником підприємства є Сумська міська рада. Разом з цим, підприємство створене з метою отримання прибутку та реалізуючи напрям задоволення потреб територіальної громади діє добровільно на конкурентному ринку, зокрема, через участь «на рівних» з іншими суб’єктами господарювання у процедурах закупівель та подальшого укладення договорів на закупівлю із Замовниками відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Слід зазначити, що основною мотивацією такої діяльності є виконання статутних завдань підприємства, а саме забезпечення його прибуткової діяльності. Отримані та витрачені кошти від такої діяльності не мають статусу бюджетних. Враховуючи викладене вище в сукупності, керуючись п.13 ч.1ст. 9Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати консультацію з такого питання: Чи належить комунальне підприємство «Зелене будівництво» Сумської міської ради до категорії Замовників, визначених п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо здійснює свою діяльність з метою отримання прибутку в умовах конкурентного ринку, зокрема за наслідком успішної участі в процедурах закупівель?
Відповідь
12.12.2022
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
В листопаді 2022р. було заключено тендерний договір на постачання електроенергії, де було вказано: ціна договору становить 260738,40грн.,з яких листопад2022року--38700,00грн-наявні кошторисні призначення, грудень-222038,40грн.В цьому договорі не вказали, що оплата частково буде за рахунок відшкодування. В листопаді договір було зареєстровано на 38700,00грн.і оплачено послуги згідно наданих актів. В грудні призначень немає, однак є кошти від відшкодування, які надійшли від орендарів і які я можу "підсадити" під цей договір, щоб проплатити в грудні. Як правильно прописати в додатковій угоді ці кошти?
Відповідь
12.12.2022
Запитання      Тема: Тендерна документація
Згідно з абзацом першим п. 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст. 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з абзацом другим п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону для об’єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим ст. 17 цього Закону. Чи повинен учасник процедури закупівлі самостійно декларувати відсутність підстав, визначених ст. 17 Закону (крім п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону): - щодо кожного учасника, який входять до учасника об’єднання учасників; - щодо кожного субпідрядника/співвиконавця (у разі коли учасник процедури закупівлі має намір залучити інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/ співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої ст. 16 Закону)? Чи повинен переможець процедури закупівлі надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 ч. 1 та ч. 2 ст. 17 Закону: - щодо кожного учасника, який входять до учасника об’єднання учасників; - щодо кожного субпідрядника/співвиконавця (у разі коли учасник процедури закупівлі має намір залучити інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/ співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої ст. 16 Закону)?
Відповідь
09.12.2022
Запитання      Тема: Інше
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року (з подальшими змінами) на території держави запроваджено воєнний стан. Постановою Кабінету Міністрів України №1275 від 11.11.2022 року було затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі- Особливості). Зазначеними Особливостями регламентовано порядок здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в період дії воєнного стану. Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, як службою державного замовника у сфері оборони - ДСНС України, здійснюються закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Закон України "Про оборонні закупівлі" містить визначення терміну "локалізація виробництва", відповідно до якого це - питома вага вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей і комплектуючих виробів вітчизняного походження, а також виконання робіт та надання послуг вітчизняними виробниками на митній території України у вартості товарів, робіт і послуг, що є предметом закупівлі. Зі змісту Особливостей вбачається, що замовники здійснюють закупівлі оборонного призначення відповідно до цих особливостей, але з дотриманням вимог ЗУ "Про оборонні закупівлі", ЗУ "Про публічні закупівлі". пунктом 6-1 рохділу Х ЗУ "Про публічні закупівлі" визначено перелік товарів, що підлягають локалізації. До зазначеного перліку входять товари, які є предметом оборонних закупівель, які здійснює Головне управління, відповідно до покладених на нього обов'язків, як на службу державного замовника. Окрім того, ЗУ "Про оборонні закупівлі" містить положення, відповідно до якого державний замовник у сфері оборони повин враховувати такий критерій оцінки, як локалізація. Однак, на період дії правого режиму воєнного стану,державні замовники у сфері оборони не застосовують процедури закупівлі визначені цим Законом. Вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" визначено, що ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, повязані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг. Тобто, фактично, калькуляція витрат по своїй суті є локалізацією, оскільки остання визначається на підставі калькуляції витрат виконавця. З урахуванням наведеного, прошу надати роз'яснення: Чи є обовязковою вимога державного замовника (служби державного замовника), під час укладання договорів про закупівлю товарів оборонного призначення, щодо наявності того чи іншого товару, якщо він підлягає локалізації в переліку локалізованих товарів, який формується та розміщується на сайті Міністерства економіки України.
Відповідь
08.12.2022
Запитання      Тема: Інше
Наразі, публічні закупівлі регулюються Законом України «Про публічні закупівлі» ( далі – Закон)з урахуванням Особливостей, які затверджені, Постановою Уряду № 1178 від 12.10.2022 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”( далі - Особливості). Підпунктом 6 пункту 13 Особливостей передбачено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару зокрема у разі, коли відмінено відкриті торги через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі). У замовників публічних закупівель виникають питання, щодо підтвердження відсутності підстав, визначених статтею 17 Закону, при укладенні договору про закупівлю згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей. 1. Чи замовник не повинен вимагати жодних документів, визначених статтею 17 Закону, , виходячи з скажімо з таких міркувань: Закупівля без використання електронної системи закупівель не є процедурою закупівлі. У статті 17 Закону наведений перелік підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі. Крім того, відповідно до пункту 44 Особливостей замовник вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу четвертого пункту 44. Абзац 3 пункту 44 Особливостей визначає, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону. Враховуючи, що при укладанні договору про закупівлю згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей з постачальником, він не є учасником процедури закупівлі, не подає тендерну пропозицію в електронній системі закупівель, не є переможцем процедури закупівель, підстав вимагати будь-які документи по статті 17 у замовника немає. 2. Чи можна якщо документи постачальника / виконавця / підрядника на підтвердження відповідності вимогам, що передбачені статтями 16, 17 Закону, вже публікувались в електронній системі закупівель наприклад, в іншій процедурі закупівлі вважати їх такими, що є в публічному доступі та чи може замовник використовувати такі документи на підставі частини 5 статті 17 Закону та пункту 44 Особливостей?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json