У зв’язку розробленням проектної документації стадій «Техніко-економічне обґрунтування» та «Проект» по об’єкту нового будівництва замовником якої є комунальна установа, що фінансується з обласного бюджету, виникла необхідність у розробці детального плану території. В наявності державний акт на постійне користування земельною ділянкою, на яку розробляється містобудівна документація. Відповідно до п. 4 ст. 10 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування для розроблення плану зонування, детального плану території крім коштів державного та місцевих бюджетів можуть залучатися кошти з інших джерел, не заборонених законом, за умови виконання функцій замовника відповідним органом місцевого самоврядування. Рішенням міської ради, яка є власником земельної ділянки, замовником детального плану території визначено виконком цієї міської ради. П. 4 рішення встановлено, що комунальна установа має визначити ліцензовану проектну організацію – розробника детального плану території для укладення відповідної угоди. Відповідно до пп. 9 п. 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. До замовників також належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Виконкомом міської ради запропоновано укласти 3-сторонній договір, згідно з яким замовник - виконком міської ради, платник – комунальна установа, виконавця на теперішній час не визначено. Загальна кошторисна вартість робіт з виконання детального плану території, за результатами проведеного моніторингу, очікувано складає 375 тис. грн. Питання: яким чином здійснюється укладення договору з огляду на ЗУ «Про публічні закупівлі»? Чи можливо укласти 3-сторонній договір між виконкомом, виконавцем та платником – комунальною установою, що фінансується з обласного бюджету? Чи має право комунальна установа проводити відкриті торги, якщо юридично не є замовником, відповідно до рішення міської ради, ЗУ «Про містобудівну діяльність» та запропонованого проекту договору? Як визначити предмет договору – роботи чи послуги? Розроблення ДПТ не включене до кошторису проекту будівництва, необхідність у ньому виявлено після укладення договору на проектування.

Доброго дня! (звертається Замовник) Шановні колеги, потребуємо допомоги/роз’яснення в ході напрацювання рішення замовника. Мета такого рішення: встановлення можливості/неможливості замовнику ефективно вплинути/координувати розвиток подій, які обумовлені непередбачуваними обставинами виробничого характеру. За результатами проведеної процедури закупівлі (відкриті торги) укладено договір на виконання робіт (підряду) з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника та частково матеріалів та обладнання замовника (надалі – БМР) виникла наступна ситуація: під час виконання БМР виникла необхідність внесення змін до проектно-кошторисної документації з подальшим її коригуванням та зменшенням його вартості, а саме: виключення частини робіт та матеріалів. Виходячи з вищенаведеного прошу дати роз’яснення чи можливе зменшення робіт по вже укладеному договору на об’єм який буде коригуватися в проектно-кошторисній документації? Дякую!

На початку року були провдені відкриті торги на паливо. 01.07.19 розірвали тендерний договір. Залишок не використаних коштів 500 000 грн. Чи можемо ми на період проведення процедури відкритих торгів ,укласти пряму угоду на 150 000 грн., так як організація ні дня не може залишитися без палива ?Якщо так, то чим керуватится ? Дякую

Доброго дня, підскажіть будь-ласка, як провести відкриті торги, якщо проектно-кошторисною документацією передбачено роботи по реконструкції парку на 2 млн.грн, а можемо освоїти до кінця року лише 900 тис.грн.

Доброго дня! Ми бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та являється замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». В січні 2019 року нами проведено переговорну процедуру на закупівлю природного газу, за результатами яких визначено переможця з яким укладено договір про закупівлю на суму 311 029,92 грн з ПДВ. Відповідно до умов договору про закупівлю, ціна природного газу не включає вартість його транспортування магістральними трубопроводами ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» та газорозподільними підприємствами України. Крім того, договором передбачено, що в разі внесення змін до законодавчих/нормативно-правових актів України складові частини загальної вартості за 1000 куб. м. природного газу можуть змінюватись з дня набрання чинності відповідних змін в законодавстві. Також, на початку цього року нами підписано договір про надання послуг з транспортування природного газу. Після чого замовником окремо за кожним з договорів, на підставі актів приймання-передачі природного газу та послуг з його транспортування, здійснювалася оплата вартості, як спожитого природного газу, так і послуг з транспортування. В червні ми отримали від постачальника природного газу повідомлення, що з травня 2019 року постановою НКРЕКП від 22.04.2019 №580 внесено зміни до Кодексу газотранспортної системи України та типового договору транспортування природного газу. Це означає, що починаючи з 01.05.2019 року, постачальник природного газу при визначенні ціни за 1 тис. куб. м. природного газу має враховувати також вартість послуг транспортування природного газу магістральними трубопроводами за єдиним тарифом, що складає 157,19 грн (без ПДВ) (постанова НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001). Таким чином, фактично з 01.05.2019 року ціна 1 тис. куб. м. природного газу збільшена за рахунок включення до неї вартості транспортування природного газу. Питання: 1.Яким чином замовнику оплатити вартість природного газу спожитого в травні 2019 року, адже його ціна була збільшена у зв’язку з прийняттям постанови НКРЕКП від 22.04.2019 №580, що згідно з ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» не є підставою для перегляду такої істотної умови договору про закупівлю, як ціна одиниці товару? 2. Які подальші дії замовника в такій ситуації, ми повинні розірвати договори на постачання природного газу, надання послуг з транспортування природного газу та провести нові відкриті торги з закупівлі газу, передбачивши в проекті договору новий порядок формування ціни 1 тис. куб метрів, або можливо шляхом укладення додаткової угоди внести зміни до діючого договору про закупівлю газу? 3.Чи можливо укласти з постачальником газу два окремих договори, один з яких на поставку газу, а інший на його транспортування? Заздалегідь дякуємо за вичерпні відповіді!