21.04.2021
Запитання Тема: Інше
Щодо застосування законодавства у сфері закупівель, а саме: підпункт 5 пункту 6 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»: «товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах».
1) Чи відносяться органи місцевого самоврядування до підпункту 5 пункту 6 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі".
2) Чи мають повноваження органи місцевого самоврядування встановлювати ціни (тарифи) на медичні послуги.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Разом з тим, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 714/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/inforez/Details?id=9045d90f-a461-46ff-8b69-f0071cc0b93a&lang=uk-UA
Щодо питання 2
При цьому, повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) затверджені постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 1996 року (зі змінами) № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)"
Водночас, повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 розміщено лист від 04.06.2020 №3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”
15.04.2021
Запитання Тема: Відкриті торги
Відповідно до ч.10 ст.3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Питання полягає в наступному, чи можна поділити предмет закупівлі на частини у зв`язку з непередбачуваними обставинами, та розлядати як окремий предмет договору, але не з метою уникнення процедури відкритих торгів?
Приклад: на початку року було проведено закупівлю електричної енергії по лімітам споживання минулого року на 476335,80 грн., обсяг якої складав 196023 кВт/год, після чого у зв’язку з подорожчанням на ринку додатковою угодою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» ціну було піднято та обсяги зменшено до 180635, 529 кВт/год.
Згодом виявилось, що у зв'язку з холодною та затяжною зимою, роботою системи вентиляції яка вмикалась у зв’язку з цими подіями вперше з моменту її встановлення, споживання електричної енергії суттєво зросло і річна потреба зрослак. Також слід зазначити, що з 01.01.2021 по 31. 01.221 заклад користувався послугами з постачання електричної енергії «постачальника останньої надії» вартість яких склала 97 174,75 грн. В зв’язку з чим заклад був вимушений просити додаткові кошти у розмірі 240 тис, з яких 97 174, 75 було сплачено «постачальнику останньої надії» .
Виникає питання - яку процедуру закупівлі ми маємо провести на залишок у 142825.25 грн.? Та чи можна провести закупівлю з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 31.03.2021., як закупівлю необхідну для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів,епідемії та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2 на території України?
Але слід зазначити, що відповідно до статті 2 Бюджетного Кодексу України. пункту 12 даної статті, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. А заклади охорони здоров’я головним чином мають статус одержувача бюджетних коштів. Це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету, про що вказано в пункті 38 цієї ж статті, такм суб'єктом і є Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва" та нажаль більшість лікарняних закладів закладів.
06.04.2021
Запитання Тема: Відкриті торги
У закупівлі послуги з встановлення лав паркових Додато 1 є вимога додати до пропозиції аналогічний договір, далі йде пояснення "Аналогічним вважається договір з аналогічними видами послуг, укладений з бюджетною установою."
Чи не є ця вимога дискримінаційною? Чи не порушує вона вимоги ст. 5 ЗУ "Про публічні закупівлі". Яка різниця "бюджетною установою" чи з комерційною установою наше підприємство додасть аналогічний договір? Податки сплачюются однаково і не має різниці. Чи буде порушення як шо додати договір з не бюджетною установою?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1064/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6
Водночас звертаємо увагу, що у розділі "Консультації з питань закупівель" реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.