12.10.2021
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником було укладено договір про закупівлю теплової енергії з використанням переговорної процедури у зв'язку з відсутність конкуренції з технічних причин, щодо розподілу і передачі теплової енергії.
Предметом договору про закупівлю було визначено : Пара, гаряча вода та пов'язана продукція. У відповідності до вимог законодавства було визначено суму договору, а також ціну за одиницю товару(Гкал/год) та обсяг закупівлі. На момент укладення договору тариф на теплову енергію становив 1569 без ПДВ. З початком опалювального сезону Учасник(Постачальник) повідомив про намір збільшити ціну за одну Гкал/год, оскільки у новому тарифі закладається вища ціна газу зокрема для бюджетних та релігійних організацій – 16066,77 грн/тис. куб. м, тобто більш ніж вдвічі (+103%). Так як питома вага природного газу в собівартості складає 65%, то це є одним з основних факторів зміни розміру тарифів на теплову енергію, послугу з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті
Враховуючи зазначене вище постає питання, щодо збільшення суми зобов'язання перед Учасником (Постачальником) , яка була визначена у договорі. Просимо Вас надати роз'яснення з приводу правомірного внесення змін до укладеного договору з урахувнням Закону України "Про публічні закупівлі" або ж чи буде правомірним укласти додаткову угоду з Учасником про збільшення суми зобов'язання? Чи можливо буде правомірним здійснити іншу закупілю, якщо так просимо Вас роз'яснити вид та порядок її проведення. Відповідь прошу надати на вказану електронну адресу у встановлений законодавством термін.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників у конкретних випадках.
10.10.2021
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
У серпні цього року була проведена переговорна процедура (скорочена). Підставою стала аварійна ситуація, а саме прорив труби. Необхідно було в найкоротні терміни здійснити заміну труби, бо інакше пів міста залишилось би без водопостачання та водовідведення/ Було отримано Протокол засідання Міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, де зазначену ситуацію було визнано надзвичайною ситуацією місцевого рівня. Було проведено переговори з Постачальником, опубліковано Повідомлення про намір укласти договір, де описано було обгрунтування, проте не додано підтверджного обгрунтування такої закупівлі, а саме: Протоколу засідання комісії. Через 5 днів було підписано договір, та опуліковано його в системі. Закупівля завершена ( труба закуплена, оплачена згідно договору). Однак, нещодавно було отримано лист від ГО "Центр громадського моніторингу та досліджень", де зазначалось, що така процедура була проведена з порушенням законодавства, оскільки не було надано разом із повідомленням про намір укласти договір , підтвердження обгрунтування для проведення такої процедури, та прохання усунути вищевказані порушення. Питання, чи це дійсно є помилкою? Як правильно надати відповідь? І якщо це порушення, які дії необхідно вчинити Замовнику, у випадку, якщо договір уже укладено та практично виконано? Дякую за відповідь!
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеного на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
При цьому, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1026/2021 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f97a008b-0aea-48ca-b974-a2e7ec03176b&lang=uk-UA
При цьому згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Разом з тим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
07.10.2021
Запитання Тема: Інше
Доброго дня!
Відповідно до підпункту 94 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40 (далі - Примірне положення).
Згідно з частиною десятою статті 11 Закону "рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою".
Відповідно до пункту 3.4 Примірного положення 3.4 "рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою".
Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами) "організаційно-розпорядча документація, що є одним з класів управлінської документації, поділяється на:
- організаційну, що містить правила, норми, що визначають статус, компетенцію, структуру, штатну чисельність і посадовий склад установи, функціональний зміст діяльності установи та її підрозділів (положення або статут установи, положення про структурні підрозділи установи, посадові інструкції, штатні розписи, договори тощо);
- розпорядчу, що фіксує рішення нормативно-правового або організаційно-розпорядчого характеру з основних питань діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових (особового складу) питань (постанови, рішення, накази, розпорядження);
- інформаційно-аналітичну, що містить інформацію, на підставі якої приймаються певні управлінські рішення (акти, довідки, доповідні записки, заяви, пояснювальні записки, протоколи, службові листи тощо)".
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України "індивідуальний акт - акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк".
Прошу роз'яснити: чи належать до розпорядчих актів індивідуальної дії (індивідуальних актів) рішення уповноваженої особи особливого центрального органу державного управління, оформлені протоколом.
06.10.2021
Запитання Тема: Інше
30.09.2021 року відбувся Конгрес місцевих та регіональних влад за участю Президента України та, на якуму було підписано "Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання горячої води в опалювальному періоді 2021/2022рр.", згідно якого встановлено, що ціна на природний газ на опалювальний період 2021/2022рр. для бюджетних організацій, які фінансуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, та використовують газ для забезпеченнявсіх своїх потреб, становить 13659,43 грн. за 1000м.куб. (без ПДВ та та без урахування вартості трансортування).
Просимо надати розяснення, стосовно механізму закупівлі прродного газу за ціною, затверденою Меморандумом, адже в процесі закупівлі виникають питання: 1) За якою процедурою закуповувати газ?,; 2) Хто є постачальником даного газу? 3) В разі застосування переговорної процедури закупівля, які підстави її застосування? 4) Як уникнути оскаржень від учасників, при застосуванні процедури Відкритих торгів, щодо низької очікавої ціни, по відношенню до ринкової, та підлаштування під певного учасника.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Щодо питань 1-3
Придбання замовником товарів, робіт і послуг здійснюється у порядку, встановленому Законом, шляхом застосування однієї із процедур, визначених статтею 13 Закону.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
При цьому замовник самостійно здійснює вибір умови для застосування переговорної процедури закупівлі з вичерпного переліку умов, визначених частиною другою статті 40 Закону, з урахуванням наявних у нього обґрунтувань для застосування такої процедури.
Докладніше з умовами для застосування переговорної процедури закупівлі можна ознайомитися в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Щодо питання 4
Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії.
Разом з тим замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами).
04.10.2021
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі газу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 40 Закону України “Про публічні закупівлі” – у зв’язку з тим, що у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю після розірвання договору з вини учасника на строк, достатній для проведення тенедера, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.
Договір про закупівлю був складений та підписаний в обумовлені законодавством терміни. Однак, зазначений договір не був зареєстрований в казначействі на підставі того, що казначейство вважає, що договір повинен бути розрахований на суму договору, яка не виконана тобто, якщо договір закупівлі 100000,00 грн. виконано 20000,00 грн, то переговорна процедура повинна була пройти на суму 80000х20%=16000,00 грн, тобто сума переговорної процедури на заключення договору становить 16000,00 грн.
Просимо надати роз'ясненя, про яку суму закупівлі розірваного договору йде мова?