Директор підприємства/Замовник процедури закупівлі надає довіреність співробітнику підприємства (заступнику) представляти інтереси та виступати від імені підприємства з питань здійснення публічних закупівель. Чи несе відповідальність директор підприємства за правильність здійснення закупівлі? Чи може головний бухгалтер підприємства надати аналогічну довіреність заступнику на право підпису документів з питань здійснення публічних закупівель?

Добрий день. Виникла потреба в закупівлі предметів та матеріалів у серпні 2022 року на суму 40000 грн. (код ДК - 16810000-6 - Частини для сільськогосподарської техніки) При цьому, у березні 2022 року вже підписано прямий договір з аналогічним кодом ДК (код ДК - 16810000-6 - Частини для сільськогосподарської техніки). Питання - нова потреба в закупівлі сумується до попередньої та потрібно проводити спрощену закупівлю, чи це новий предмет та можна підписати прямий договір? Дякую!

Доброго дня. В мене два питання. Перше. Відповідно до останніх змін, внесених у Постанову 169 від 28.02.22 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», «Замовники (крім тих, що визначені в абзацах першому та другому цього підпункту) здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України “Про публічні закупівлі”. Тобто, відповідно до ст. 14 Закону. Згідно із ст. 14, п. 15, Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 Закону. Згідно із статтею 41, п. 5 «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:…» Оскільки, спрощена закупівля проводиться відповідно до вимог Закону, проект договіру є додатком до оголошення і його зміст повинен відповідати вимогам ст. 41, зокрема «про істотні умови» (про які вже всі забули). Виникає проблема не тільки на етапі підписання договору, але й на етапі участі у закупівлі, бо учасник вже відкоригував свій договір під теперішні реалії (без урахування істотних умов, які, відповідно до Закону не можуть змінюватися, крім окремих випадків), інший підписувати не згоден. Питання: Чи повинен замовник викладати умови ст.41 Закону у договорі при проведенні спрощенної закупівлі в умовах воєнного стану. Чи Постанова 169 вносить якісь корективи з цього приводу? Друге. Відповідно до останніх змін, внесених у Постанову 168 від 28.02.22 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», «Придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, може здійснюватися без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу у разі, коли: відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі за лотом.» Відповідно до с. 3, п. 7 Закону 7. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом). Питання: Якщо спрощена закупівля проводиться відповідно до Постанови 169, достатньо щоб спрощену закупівлю через відсутність учасників було відмінено лише один раз, після чого можна укладати договір із любим постачальником, вірно я розумію?

Добрий день! В березні місяці було проведено переговорну процедуру та підписано Договір на поставку Товару. В Договорі було зазначено два лоті. По одному із лотів Товар вже поставлений, по іншому на сьогоднішній день виросла ціна майже на 40%. Яким чином потрібно вносити зміни до Договору та чи можна змінити ціну на 1 одиницю Товару без зміни загальної вартості Договору, при цьому зменшити обєм закупівлі. Крім того, якщо замовник укладає договір без застосування електронної системи закупівель за нагальною потребою в здійсненні закупівлі як виняток спрощеної закупівлі, чи повинен такий договір відповідати вимогам частини 5 статті 41 ЗУ “Про публічні закупівлі”, як і договір, укладений за результатами спрощеної закупівлі, чи має відповідати вимогам, які ставляться до прямого договору, який укладається без використання електронної системи закупівель?

Чи можна укладати договір про закупівлю у вигляді окремого електронного документа (PDF), підписаного сторонами кваліфікованим електронним підписом ( КЕП) за результатами проведеної відповідної процедури закупівлі?