ТОВ «Тендерне Агенство Радник», яке є зокрема надавачем консультаційних на вимогу клієнтів- замовників публічних закупівель звертається з наступним Пунктом 35 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі — Особливості ) в врахуванням змін, що внесені постановою Уряду № 1495 , передбачає що з 03.01.2023 відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону. При цьому пункт 26 Особливостей змін не зазнав і передбачає, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону. Пунктом 11) частини 2 статті 21 закону передбачено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити зокрема розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях. При цьому майданчики наразі містить функціонал, згідно якого замовник, не зважаючи на відсутність аукціонів, має зазначати кроку пониження ціни під час електронного аукціону. Чи буде приведена норма пункту26 у відпвідність до пункту 35 Особливостей? Та як наразі замовнику встановлювати крок аукціону в оголошенні пропроведення відкритих торгів щоб не припустится порушень?

1. У Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022 Мінекономіки України було згадано про Угоду про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами (ратифіковано Законом України № 1678-VII від 16.09.2014 – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХХІ до Глави 8: Державні закупівлі) та Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (ратифіковано Законом України від 16.12.2020 № 1100-IX) – Глава 8: Державні закупівлі, Додаток ХVI до Глави 8 Державні закупівлі). При цьому, вартісні межі за цими угодами, зазначені у Додатку до листа № 3323-04/62315-06 від 30.08.2022, не відповідають тим значенням, які встановлені безпосередньо у додатках до угод, на які йде посилання і які розміщені на сайті Верховної Ради. У вкладенні надана порівняльна таблиця. 2. Якщо ступінь локалізації товару на момент подання пропозиції відрізняється від ступеню локалізації товару на період укладення договору – чи спричинить це негативні наслідки для виробника і які? Наприклад, у вересні 2022 року на момент подання пропозиції ступінь локалізації становить 12%, у листопаді 2022 року цей ступінь вже дорівнюватиме 20%, або ситуація навпаки: на момент подання пропозиції 20%, а на момент укладення договору у 2022 році – 12%, при цьому ступінь локалізації виробництва на 2022 рік все одно перевищуватиме визначений на рівні Закону показник у 10% на 2022 рік. Чи необхідно виробнику коригувати такі дані і чи буде розроблена така можливість? 3. Враховуючи нестабільну економічну ситуацію в країні та стрімкі коливання курсу іноземної валюти, в тому числі зростання курсу долара по відношенню до гривні, виникає наступне запитання: зміна курсу іноземної валюти напряму впливає на суму компонентів із якої складається собівартість продукції, відповідно до якої складається та заповнюється калькуляція собівартості продукції із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) згідно Додатку 2 до Порядку. Таким чином, навіть протягом одного місяця фактичний відсоток ступеню локалізації конкретного товару може коливатися. Яким чином виробнику діяти в такій ситуації, аби у подальшому не натрапити на відповідальність за зазначення недостовірної інформації? 4. Про який саме баланс йдеться мова у п. 5 Порядку, а саме у фразі «наявна конструкторсько-технологічна документація та/або зареєстровано право інтелектуальної власності на товар, що є предметом закупівлі, що відображено в балансі»? 5. Чи зобов’язаний виробник під час підтвердження відповідності ступеню локалізації підвантажувати разом із заявкою (згідно Додатку 1 до Порядку) та калькуляцією (згідно Додатку 2 до Порядку) інші документи і які саме? Якщо відсутній обов’язок додавати будь-які інші документи, тоді навіщо існує така опціональна можливість, яка вводить в оману виробників? Повний текст запиту у вкладенні.

Ми- військова частина. Після введення воєнного стану в Україні закуповували товари та послуги по постанові 169- прямі договора з публікацією протягом 70 днів після відміни воєнного стану. Питання: після набрання чинності постанови 1178 чи підпадає військова частина під перелік тих Замовників, що можуть (мають) продовжувати купувати по 169 постанові? Дякуємо. PS Технічна можливість роботи на майданчику відсутня.

Доброго дня! Під час ознайомлення зі змінами до Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 763 від 18.07.2023 року у нас виник ряд запитань, що стосуються практичного застосування вказаних змін при провадженні практичної діяльності з закупівель. 1. Відповідно до пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року в редакції від 21.07.2023 року державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень одним з трьох способів: або з застосуванням процедури відкритих торгів, з особливостями затвердженими постановою постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 року, або з застосуванням спрощених закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», або шляхом запиту ціни пропозицій в електронному каталозі. Чи вірно ми розуміємо, що уповноважена особа на свій розсуд обирає один з трьох способів закупівлі і жоден спосіб закупівлі не призведе до порушення з боку замовника? 2. В Постанові Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року в редакції від 21.07.2023 року не регламентований порядок закупівлі товарів та послуг вартістю менше 200 тис. гривень та робіт вартістю менше 1,5 млн. гривень, чи можна такі закупівлі проводити без застосування процедур закупівель з дотриманням вимог статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі»? 3. Який критерій для визначення вартісних меж для застосування відкритих торгів або спрощених закупівель, або запиту ціни пропозицій, мається на увазі саме вартість товару чи послуг за договором, чи сума за предметом закупівлі по четвертому знаку за Єдиним закупівельним словником? 4. В разі якщо критерієм для визначення вартісних меж для визначення способу закупівлі є сума за предметом закупівлі по четвертому знаку за єдиним закупівельним словником, то з якого саме моменту необхідно визначати такі вартісні межі з початку року чи з моменту набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 763 від 18.07.2023 року? 5. Який порядок закупівлі товарів робіт і послуг в разі якщо процедура закупівлі, яку обрала уповноважена особа, (відкриті торги, спрощена закупівля або запит ціни пропозицій) не відбулась через відсутність пропозицій учасників?

Прошу вас надати роз’яснення з приводу використання коштів, які надходять на навчальний заклад, як компенсація за комунальні послуги за внутрішнє переміщених осіб, які проживають в нашому гуртожитку. Справа у тому що. на початок року були проведені торги по комунальним послугам та заключені договори на 2022 рік , відповідно до кошторисних призначень та посаджені юридичні зобов’язання по Державному казначейству. Зараз були відкриті нові рахунки за новим виду доходів та проводиться фінансування цієї компенсації за довідками про зміни до кошторису. Ці зміни відбуваються щомісяця, різні, відповідно до даних лічильників використання комунальних послух. Якім чином, їх використовувати? Щомісяця уключати прямі договори на суми використання?