03.05.2024
Запитання Тема: Інше
Беремо участь в закупівлі, де є одними із Учасників. Для участі у процедурі закупівлі було подано 3 пропозиції учасників. Найбільш економічно вигідною пропозицією за результатами проведеного аукціону було визначено пропозицію 1 Учасника , якого дискваліфікували, потім розглянули нашу пропозицію, згодом також дискваліфікували. Причина дискваліфікації на нашу думку незаконна.
Однією із вимог Замовника було надання сертифікату ISO 28000:2008 (ДСТУ ISO 28000:2008 Ситеми управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги (ISO 28000:2007, IDT), нами було надано сертифікат ДСТУ ISO 28001:2009 (Системи управління безпекою ланцюга постачання. Найкраща практика запровадження безпеки ланцюга постачання, оцінки та плани. Вимоги та настанови (ISO 28001:2007, IDT), що є більш оновленим сертифікатом. Даний сертифікати є ідентичними по назві та вимогам.
Друге питання полягало в тому, що всі сертифікати не відповідають вимогам Додатку №4 (нова редакція зі змінами) тендерної документації, а саме: сфера сертифікатів не містить обов’язкову, для цієї закупівлі сферу застосування - виробництво шкільних меблів. З приводу цього в тендерній документації було надано лист-роз’яснення щодо того, що дана сфера діяльності входить до класу (КВЕД-2010:Клас 31.01) 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, до якого включаються виробництво меблів для шкіл.
Просимо Вас надати роз’яснення, чи є правомірними дії Замовника?!
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійсненняпублічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей.
Відповідно до пункту 46 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
У разі коли учасник процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через чотири дні з дати надходження такого звернення через електронну систему закупівель, але до моменту оприлюднення договору про закупівлю в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
При цьому відповідно до пункту 22 Особливостей державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону.Так, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Тому з питань здійснення контролю пропонуємо звертатись до органів, які визначені у статті 7 Закону, зокрема до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
21.02.2024
Запитання Тема: Інше
Допоможіть розібратись у питанні: Закупівля демонтажних робіт житлового будинку, який постраждав внаслідок військової агресії рф?
Держказначейська служба України, вважає, що оскільки згідно Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 видатки бюджетних коштів по демонтажу будівель та споруд здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», тому при визначені предмета закупівлі демонтажні роботи слід визначати як послуги.
Але за пунктом 27 статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» Роботи — розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Разом із цим відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі роботи визначають за об’єктом будівництва згідно з державним стандартом України (далі — ДСТУ) — ДСТУ Б. Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та галузевими будівельними нормами (далі — ГБН) — ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт».
Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 474 від 19 квітня 2022 р. «Про затвердження Порядку виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів» (далі- Постанова) цей Порядок визначає механізм виконання робіт з демонтажу будівель і споруд або їх частин, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, на підставі відповідних рішень, прийнятих за результатами обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 33, ст. 1045).
Відповідно до пункту 3 Постанови демонтажні роботи (демонтаж) – особливий різновид будівельних робіт, що виконуються на пошкоджених або зруйнованих об’єктах з метою ліквідації (видалення) частини або всіх їх конструктивних елементів. Отже посилаючись на вищевказане можемо зробити висновок, що демонтажні роботи – роботи.
Надайте, будь-ласка, роз’яснення: при укладанні договору на виконання демонтажу будинку, пошкодженого внаслідок військової агресії рф, до якого виду закупівлі відносити даний договір, якщо оплата проходить по КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» , закупівлі робіт чи закупівлі послуг?
І чи в можливо демонтаж віднести до іншого коду економічної класифікації видатків бюджету 3132 - Капітальний ремонт інших об’єктів?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 656/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b947a583-ce0a-4ad8-98c7-6d7f140b5020&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі".
Питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333).
Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.
При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
07.02.2024
Запитання Тема: Інше
05.02.24, 09:59 Замовником висунута Вимога про усунення порушення ФОП "ЗУБКОВА ІРИНА БОРИСІВНА", а саме: Відповідно до розділу 4 Додатку 1 до тендерної документації, пп.5, учасником в складі тендерної пропозиції надається копія діючого на момент розкриття пропозиції сертифікату на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (або ДСТУ ISO 9001:2015). Сертифікат повинен бути виданий органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України. В період усунення невідповідностей Учасник ФОП "ЗУБКОВА ІРИНА БОРИСІВНА" завантажує файл «Скан_20240205 (10).pdf», де вказано, що Сертифікація ISO 9001:2015 не є обов’язковою на території України, та не надає документ, який вимагався тендерною документацією. Оскільки в період уточнень тендерної документації в Учасників не було запитань, оскаржень умов тендеру, зауважень, значить Учасники погодженні зі всіма вимогами тендерної документації. Не надавши документ, Учасник не виконав вимоги Замовника та така пропозиція підлягає дискваліфікації. Вимагаємо відмінити рішення про визнання переможцем закупівлі ФОП "ЗУБКОВА ІРИНА БОРИСІВНА", та перейти до розгляду наступних пропозицій. У разі ігнорування нашої вимоги, вимушені будемо звернутися в АМКУ для оскарження рішення.
Питання: Як правильно відповісти на цю вимогу та на які нормативні акти посилатися?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійсненняпублічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей, у тому числі, якщо учасник не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
18.01.2024
Запитання Тема: Інше
Беремо участь в процедурі закупівлі, як учасник. Замовник в тендерній документації ставить вимогу про надання - сертифікату відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності (не застосовується до закупівель товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді про державні закупівлі, укладеній 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, що підтверджується сертифікатом про походження товару).
Назва предмета закупівлі - Машина механізованого розмінування, вартість - 39095045,00 грн. Товар, що ми пропонуємо на відкритті торги має походження Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії.
Питання наступні: Чи можемо ми надати сертифікат про походження товару з Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії для участі в даних торгах?
Яка сума закупівлі товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді про державні закупівлі, укладеній 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”?
28.12.2023
Запитання Тема: Тендерна документація
Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» ТОВ «УКРОБОРОНЕКСПОРТ» звертаємось Вас дати роз’яснення щодо вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі -Закон) встановлені в частині 3 статті 22, а саме: «Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.» Замовник, трактує цю вимогу Закону так – включаю все, що хочу, якщо це не заборонено законодавством України. Наприклад в закупівлі UA-2023-12-21-022071-a Замовник встановлює такі вимоги:
Надати Сертифікат на Систему екологічного управління, що відповідає вимогам ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» виданого Учаснику, який повинен містити код ДКПП 33.13, та код ДКПП 33.14 (стосовно ремонтування електронного, оптичного й електричного устаткування).
Надати Сертифікат на Систему управління якістю, що відповідає вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT) «Системи управлiння якiстю. Вимоги» виданого Учаснику, який повинен містити код ДКПП 33.13, та код ДКПП 33.14 (стосовно ремонтування електронного, оптичного й електричного устаткування).
Сертифікат на Систему управління інформаційною безпекою, що відповідає вимогам ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022, IDT) «Інформаційна безпека, кібербезпека та захист конфіденційності. Системи керування інформаційною безпекою. Вимоги» виданого Учаснику, та чинного на кінцеву дату подання тендерних пропозицій
Сертифікат на Систему управління охороною здоров’я та безпекою праці, що відповідає вимогам ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування» виданого Учаснику, та чинного на кінцеву дату подання тендерних пропозицій,
Сертифікат AQAP, виданий органом з сертифікації, який чинний на дату подання тендерної пропозиції
Сертифікати ДСТУ ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015, IDT) «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» та ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT) «Системи управлiння якiстю. Вимоги», ДСТУ ISO/IEC 27001:2023 (ISO/IEC 27001:2022, IDT) та ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018, IDT) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування», Сертифікат AQAP не є обов’язковими для учасника, їх відсутність не забороняє учаснику займатись господарською діяльністю зокрема, продажам (постачанням) відеореєстраторів. Такі вимоги Замовника є втручанням в господарську діяльність Учасника та призводить до дискримінації учасника публічної закупівлі.
Оскільки в цій статті Закону йдеться про вимоги, які повинен виконати учасник публічної закупівлі, на нашу думку Замовник в тендерній документації може лише розміщувати іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені для учасника, без якої він не може здійснювати свою діяльність як суб’єкт господарювання (юридична особа, фізична особа – підприємець, фізична особа), а саме наявність відповідних дозволів та ліцензій, або сертифікатів відповідності, які необхідно отримувати згідно з вимогами Технічних регламентів.
З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення, яку іншу інформацію може містити тендерна документація це вимоги для учасника закупівлі чи інформаційна складова тендерної документації для роз’яснення окремих вимог Замовника.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах № 272/2023 та № 688/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d158283c-6fd4-4bda-a3de-42ab612ab2e9&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4db5a469-603d-4788-84e1-db70d3fc8828&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 29 Особливостей у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення
пунктів 1 і
2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються. У разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі).
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійсненняпублічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/абоформального обмеження кола потенційних учасників. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.