29.08.2023
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Під час здійснення процедури закупівлі, а саме при придбанні путівок на оздоровлення дітей в дитячих оздоровчих таборах замовники стикаються з проблемами при визначенні виду предмету закупівлі. Деякі замовники зазначають, що це товар, інші замовники вказують, що це послуга. Також немає чіткості з цього питання у висновках ДАСУ про моніторинг публічних закупівель. Деякі аудитори у своїх висновках зазначають про порушення законодавства, через те що придбання путівок відносять до товарів, а не до послуг.
Так як Державний класифікатор 021:2015 (Єдиний закупівельний словник) не передбачає відповідного коду закупівлі, а саме придбання путівок на оздоровлення (як товару), а містить лише код 55240000-4: Послуги центрів і будинків відпочинку (як послуги), то замовники обирають саме цей код. Проте ми не вважаємо, що придбання путівок це є послуга, тому що: відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»:
- послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації;
- товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Виходячи із наведених вище визначень не можна однозначно стверджувати, що це є послуга, оскільки оздоровлення дітей здійснюється виключно за наявності певного документу, що дає право дитині на отримання послуг. При цьому даний документ включає в себе однаковий спектр послуг для всіх дітей. Тобто замовник купує певний документ, який має свою вартість, яка залежить від якості та кількості послуг з оздоровлення, що в нього включаються. Тобто, це є грошовий документ.
В статті 23 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» зазначено, що прийом дитини до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку здійснюється за наявності путівки. Водночас, стаття 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» зазначає що:
- путівка до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку – це документ, який засвідчує право дитини на отримання послуг з оздоровлення та відпочинку, умови перебування в такому закладі і визначає вартість та перелік послуг з оздоровлення та відпочинку для однієї дитини в конкретному закладі;
- оздоровлення – це комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення фізичного і психічного стану здоров'я дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом оздоровчої зміни.
Тобто, путівка – це і є той документ, на підставі якого дитячі заклади оздоровлення надають послуги, тому слід розуміти, що путівки - це особливий вид товару, але згідно до діючого законодавства - грошовий документ.
Враховуючи вищезазначене, замовник купує путівки (товар) на підставі яких замовнику будуть надаватися послуги.
Так як думки замовників в даному питанні розходяться (і не тільки замовників, про що свідчать висновки ДАСУ), тому просимо Вас розібратися в даному питанні та надати чітку відповідь – придбання путівок на оздоровлення дітей це товар чи послуга.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06
"Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06
"Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667У свою чергу, відповідно до положення Міністерство молоді та спорту України (Мінмолодьспорт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 220 (зі змінами), (Мінмолодьспорт) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах молодіжної політики, фізичної культури і спорту, утвердження української національної та громадянської ідентичності. При цьому згідно Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 423 (зі змінами), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, волонтерської діяльності, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей. Водночас відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я.
З огляду на це, з питань зазначеної специфіки та віднесення предмета закупівлі у конкретному випадку пропонуємо додатково звернутися до вищезазначених центральних органів виконавчої влади.
24.05.2023
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
В результаті проведення процедури закупівлі укладено договір про закупівлю природного газу на 2021р. №1 від 06.01.2021р.
Підпунктом 11.5.1. договору №1 визначено, що «Сторона, яка ініціює внесення змін до цього Договору у порядку передбаченому п.11.5 повинна надати іншій Стороні письмове звернення з обґрунтуванням необхідності внесення таких змін».
Додатковою угодою №2 внесено зміни до істотних умов договору, зокрема підвищено ціну за 1000 куб.м. газу. до 4921,90 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. та зменшено обсяг природного газу в грудні з 6,821 тис. куб.м. до 3,605 тис.куб.м.
Як підставу для внесення змін, постачальник листом від 19.01.2021 №01/01 надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 13.01.2021. про приведену вартість природного газу на європейському хабі ТТГ до кордону України станом на 30.11.2020 р. ціна становила 7802,83 грн/1000 куб.м. з ПДВ, та 31.12.2020 р. становила 9909,13 грн/1000 куб.м. з ПДВ та рівень коливання між вказаними датами +26,99%.
Проте, під час проведення перевірки аудиторами зазначається, що ніби-то у вказаній довідці відсутня інформація щодо коливання цін на природний газ після укладання договору № 1 (06.01.2021) та датою укладення додаткової угоди № 2 (20.01.2021).
Питання: Чи міститься заборона застосовувати інформацію про коливання цін, яка існує на офіційному веб-сайті до укладення договору?
При цьому, аудитори ніби-то зазначають, що внаслідок укладання додаткової угоди №2 з порушенням норм Закону № 922, то наступні Додаткові угоди №3 -№19 також укладені з порушенням норм вимог закону, а саме п.2 ч.5 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі»
Питання: Чи є пояснення, про порядок застосування 10 процентів, при подальшому укладенні додаткових угод, що підтверджує правильність розрахунку 10 процентів пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. З яких первинних даних потрібно нараховувати і який механізм нарахування?
До прикладу:
Додатковою угодою №2 внесено зміни до істотних умов договору, зокрема підвищено ціну за 1000 куб.м. газу. до 4921,90 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. та зменшено обсяг природного газу в грудні з 6,821 тис. куб.м. до 3,605 тис.куб.м.
Як підставу для внесення змін, постачальник листом від 19.01.2021 №01/01 надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 13.01.2021. про приведену вартість природного газу на європейському хабі ТТГ до кордону України станом на 30.11.2020 р. ціна становила 7802,83 грн/1000 куб.м. з ПДВ, та 31.12.2020 р. становила 9909,13 грн/1000 куб.м. з ПДВ та рівень коливання між вказаними датами +26,99%. А тому додатковою угодою №3 збільшено ціну на 20,18%, додатковою угодою №4 збільшено ціну на 31,80%, додатковою угодою №5 збільшено ціну на 44,58%, додатковою угодою №6 збільшено ціну на 58,66% ітд…
Допоможіть будь-ласка зрозуміти чи правильно була проведена процедура нарахування 10% чи є нормативно правовий акт, який регулює дане питання.
Заздалегідь вдячна за відповідь.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю.)
, та у запиті №
36/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
11.04.2023
Запитання Тема: Інше
На даний час ДП «МТП «Чорноморськ» проводиться закупівля послуг за кодом ДК 021:2015 – 79210000-9 «Бухгалтерські та аудиторські послуги» (Обов‘язковий аудит фінансової звітності ДП «МТП «Чорноморськ» за 2021 і 2022 роки, складеної відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ)) (UA-2023-03-20-004931-a).
Для участі у процедурі закупівлі подано пропозиції 4 учасників, в т.ч. Учасник 1 - ТОВ "КРОУ ЕРФОЛЬГ УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 36694398) та Учасник 3 - ТОВ АК "КРОУ УКРАЇНА" (ЄДРПОУ 33833362). Відповідно до підпункту 7 пункту 44 Особливостей з замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі. Згідно ЗУ «Про публічні закупівлі» пов’язана особа - особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій із таких ознак:
юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі. В свою чергу обидва Учасника належать до міжнародної аудиторської мережі Crowe Global, що підтверджується інформацією з сайту Crowe Global. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудиторська мережа - структура для забезпечення співробітництва, до якої входять аудиторські фірми та/або аудитори, інші юридичні особи, діяльність якої спрямована на отримання прибутку або розподіл витрат, або яка має спільну власність, перебуває під спільним контролем або управлінням, має спільні політику та процедури з контролю якості, спільну ділову стратегію, надає послуги під однаковим знаком для товарів та послуг або має спільні професійні ресурси. Враховуючи вищевикладене, просимо надати відповідь чи є зазначене підтвердженням пов’язаності учасників, як підстави для відхилення пропозицій учасників, керуючись вимогами п. 44 Особливостей.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції) та у запиті № 61/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f31cb694-a159-40eb-b71f-00315e3abb6c&lang=uk-UAПри цьому ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
02.03.2023
Запитання Тема: Відкриті торги
Постановою КМУ від 17.02.2022 №157 прийнято зміни до Особливостей здійнення закупівель товарів, робіт та послуг, що визначені Постановою КМУ від 12.10.2022 р. №1178.
Наразі в електронній системі закупівель відсутня реалізація вимог п.44 Особливостей щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної
пропозиції. В той же час з 25.02.2023 р. Замовниками оголошено багато відкритих торгів з урахуванням Ососбливостей. Це може привести до порушень замовниками вимог законодавства про закупівлі. Прошу надати роз’яснення щодо строків реалізації в ЕСЗ змін до п.44 Постанови №1178, що діють з 25.02.2023 р. У разі якщо такі зміни запрацюють з певної дати після 25.02.2023, прошу врахувати, що оголошені закупівлі, які не підпадуть під технічну реалізацію, можуть стати предметом порушень, що будуть виявлені Держаудитслужбою.Чи можливо технічно розповсюдити зміни на всі відкриті торги, що оголошені з 25.02.2023 р.?
Крім того, прошу урахувати, що вимогами п.28 Постанови №1178 зазначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Так п. 15 ч.2 ст.22 Закону встановлено, що розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Пп.3 ч.3 ст.25 визначає умови неповернення забезпечення тендерної пропозиції, а саме ненадання переможцем процедури закупівлі у строк, визначений ч.6 статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.
Тобто, вимоги до неповернення забезпечення містять посилання лише на норми Закону «Про публічні закупівлі» та не відображені у Постанові №1178. Прошу пояснити яким чином замовник повинен встановлювати у тендерній документаії вимоги щодо неповернення забезпечення тендерних пропозицій. Чи правомірно буде встановлювати вимоги до неповернення забезпечення ТП з урахуванням нової редакції п.44 Особливостей?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), які прийняті Урядом на виконання вимог Закону.
Щодо питання 1Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому з питань технічної реалізації вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Щодо питання 2Відповідно до частини першої статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Форма забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції та Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 № 2628 (далі – Форма забезпечення тендерної пропозиції) розроблені відповідно до абзацу десятого пункту 11 частини першої статті 9 Закону. Відповідно до пункту 3 Форми забезпечення тендерної пропозиції ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону є однією з вимог, що підтверджує невиконання принципалом своїх зобов’язань, передбачених його тендерною пропозицією. Відповідно до частини 6 статті 17 Закону переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель. При цьому Закон встановлює, що особливості на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування визначаються Урядом.
З огляду на зазначене, оскільки відповідно до пункту 44 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту, надання забезпечення тендерної пропозиції у період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, здійснюється з урахуванням цих Особливостей.
24.01.2023
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
Тендерний комітет у 2020 році закуповував дизельне паливо, декілька разів по 41 ст. піднімали ціну до 10% , Постачальник надав висновки торгово-промислової палати, чим підтвердив коливання ціни на ринку. Додаткові угоди підписали, але на той час тендерний комітет не зробив проколів про внесення змін до договору.
На даний момент до нас приїхало ДАСУ та аудиторша хоче бачити згадані вище протоколи.
У законі немає такої норми про обов'язковість протоколу про внесення змін до договору, притримуюся такої думки, що підписання такого протоколу це є право, а не обов'язок, а отже він є необовязковим.
І ще аудит, говорить, що в час підписання додаткових угод - підняття ціни на ринку, як такого - не було і довідка ТПП не правильна, але таку довідку нам надав Постачальник, хіба в наші повноваження входить, щоб ми перевіряли правильність довідок ТПП?
Допоможіть, будь ласка!
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06
“Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, у запитах №№
787/2021, 2064/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75b3cb51-ba7f-4025-b41b-946cbf12dcbb&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=5fa9aa8d-748c-4c46-8617-079585d0c974Водночас пропонуємо до перегляду відео курс
“Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему :
“Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli