27.08.2021
Запитання Тема: Відкриті торги
Відповідно до п.3, ч. 3. статті 29 Закону встановлено інші критерії оцінки із позначенням "зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі." Неодноразово звертали увагу, що замовники встановлюють неціновий критерій як "Найуспішніший досвід виконання аналогічного договору" у розмірі сум виконаних аналогічних договорів.
Прошу надати розяснення, чи має право замовник встановлючати нецінові критерії відповідно до переліку статті 16 Закону (наявність обладнання та матеріально-технічної бази, аналогічні договори, працівники та aінансова спроможність).
Чи слово "зокрема" означає, що перелік нецінових критеріїв відповідно до Закону є вичерпний?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.04.2021 № 3304-04/20327-06 “Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозиці”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20327-06
Водночас замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
29.08.2019
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Розпорядженням КМУ №455-р від 26 червня 2019 р. «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених для Державного агентства з питань електронного урядування у 2019 році (загальнодержавні видатки та кредитування)», для впровадження системи електронного документообігу в Державному агентстві рибного господарства віділено кошти в сумі 2000 тис. гривень.
На виконання цього, поряд із закупівлею серверів та комп'ютерів, необхідно прокласти локальну мережу.
Виникає питання, як визначити цей предмет закупівлі - як роботу чи як послугу.
Діюча редакція пунктів 17) та 22) статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" не дає однозначної відповіді на це питання.
Це, на нашу думку, не може вважатися послугою - поточним ремонтом, але чи може розглядатися, як робота - технічне переоснащення діючих підприємств?
Як визначити прокладку локальної мережі - як роботи чи як послуги?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Так, порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (зі змінами).
Визначення понять “послуги” та “роботи” наведено відповідно в пунктах 17 та 22 частини першої статті 1 Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”. При цьому замовник самостійно визначає предмет закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку та вимог Закону.
27.02.2019
Запитання Тема: Тендерна документація
Доброго дня. Прошу надати роз’яснення з наступного питання:
Відповідно до Тендерної документації замовника, встановлено вимогу надання на підтвердження повноваження посадової особи, серед іншого копії документу, що посвідчує особу (скан- копія всіх сторінок паспорту або ID-картки).
Разом з тим, відповідно до чинного законодавства України, «документ, що посвідчує особу:для громадян України - паспорт громадянина України, ... чи інший виданий державним органом документ, який має такі обов'язкові реквізити, як прізвище, ім'я, по батькові, фотокартку, підпис відповідальної посадової особи, відбиток печатки або штампу установи, яка видала документ, дату видачі».
Отже, виходячи з зазначеного вище, для ідентифікації посадової особи достатньо надати сторінки паспорту що містять прізвище, ім'я, по батькові, фотокартку, підпис відповідальної посадової особи, відбиток печатки або штампу установи, яка видала документ, дату видачі. У випадку паспорту-книжечки це сторінка 1-6. На нашу думку вимога, щодо надання скан-копії всіх сторінок паспорту є необґрунтованою та надлишковою. Окрім того персональна інформація посадової особи, понад ту, що необхідна для ідентифікації, не має відношення до предмету закупівлі та не впливає на зміст тендерної пропозиції, а вимога щодо обов’язковості її надання є порушенням Закон України «Про захист персональних даних».
Просимо надати роз’яснення, щодо правомірності встановлення замовником вимоги надати скан- копію всіх сторінок паспорту.
16.12.2020
Запитання Тема: Відкриті торги
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/про позиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Враховучи нову редакцію Закону в частині перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі, чи є цінові обмеження зменшення ціни пропозиції відповідно до результатів електроного аукціону? Як приклад: якщо ціна пропозиції учасника після закінчення аукціону була 280 тис.грн, чи можливо без зменшення обсягів закупівлі підписати договір на суму 240 тис.грн
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1294/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=693fb33d-bd91-4168-ac0b-5ef86ee8930d&lang=uk-UA
При цьому, виходячи зі змісту частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", можливість укладення договору про закупівлю на суму, що є меншою ніж ціна тендерної пропозиції/пропозиції за результатами аукціону, без зменшення обсягів закупівлі, передбачена для випадку, якщо сума за результатами аукціону не ділиться на кількість/найменування предмета закупівлі, а тому існує необхідність округлити її в бік зменшення.
Водночас зміна істотних умов договору може здійснюватися сторонами після укладення такого договору, зокрема у випадку, передбаченому пунктом 5 частини п’ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, тобто погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Докладніше про в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
07.08.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
Доброго дня! Підскажіть будь ласка, якщо СЗ не відбулась двічі (на 70000 грн.) і ми як замовник будемо укладати прямий догові, але є ще потреба в закупівлі на суму 10000 грн за цим же кодом срv, якою процедурою проводити цю закупівлю.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Питання придбання замовником товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадку визначеному пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону розглянуто в запиті 1799/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c72f286e-5c6f-4201-acf3-c71215f63edd&lang=uk-UA
Поряд з цим питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.