09.04.2021
Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель
Доброго дня.
Наша компанія, як представник учасника публічної закупівлі, звертається до вас з проханням надати розгорнуту відповідь стосовного наступного.
Відповідно до пункту 21 ст. 18 Закону України “Про публічні закупівлі” № 922-VIII (надалі – Закон), протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику.
Відповідно до пункту 22 ст. 18 Закону, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Пунктом 21 ст. 18 Закону передбачено, що рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику.
У зв’язку із чим постає питання, з якого саме моменту починається відлік зазначених 30 днів - з дати засідання колегії АМКУ (тобто, дати прийняття рішення) або ж з дати публікації рішення в системі?
Якщо відлік починається з дати прийняття рішення - яким чином Замовник може його втілити до моменту його повної публікації у системі, адже Замовник не має можливості ознайомитися з детальним змістом, викладеним у такому рішенні в повному обсязі, доки воно не буде опубліковане ?
07.10.2019
Запитання Тема: Виконання договору
Відповідно до п. 28 ст. 1 Закону «Про публічні закупівлі», в редакції прийнятій Верховною радою України 19.09.2019 (далі – Закон в новій редакції), спрощена закупівля, це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону;
При цьому ч. 10 ст. 3 Закону в новій редакції визначає, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
Частиною 6 розділ 10 Закону в новій редакції (прикінцеві та перехідні положення) передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
Водночас Законом в новій редакції встановлено, що договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Схоже визначення міститься в поточній редакції Закону з чого випливає, що прикінцеві та перехідні положення застосовуються лише до договорів укладених за одною із процедур визначених Законом.
Керуючись нормами Закону в поточній редакції, АТ «Укрпошта», як Замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, укладає прямі договори з постачальниками на закупівлю товарів і послуг, якщо вартість предмета закупівлі за такими договорами не дорівнює та не перевищує 1 мільйон гривень. При цьому строк дії таких договорів може становити декілька років з моменту його укладення.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення чи правомірні дії замовника після набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції прийнятій Верховною радою України 19.09.2019 щодо придбання товарів та послуг (фактичне отримання товарів і послуг та набуття права власності на них), якщо таке придбання здійснюється на підставі господарських договорів укладених без процедур закупівель визначених Законом, до набрання чинності нової редакції Закону, якщо укладення таких договорів відповідало вимогами законодавства та Закону на момент його укладення.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас Верховною Радою України 19.09.2019 прийнято проект Закону України № 1076 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі – Законопроект № 1076).
Разом з тим, відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Так, відповідно до частини першої Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Законопроекту № 1076 цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через шість місяців після дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців після дня його опублікування.
З огляду на викладене, після набрання чинності та введення в дію Законопроекту № 1076, Уповноважений орган буде виконувати функції відповідно до статті 8 Закону, зокрема надавати узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування норм цього законопроекту.
30.08.2021
Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель
У разі задоволення АМКУ скарги на дискриміаційні умови тендерної документації, плата за подання скарги повертається субєкту оскарження. Але чи буде Замовник, тендерну документацію якого оскаржено, відшкодовувати цей збір до державного бюджету?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Водночас згідно з частиною шостою статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі” у разі якщо орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає рішення про задоволення або часткове задоволення такої скарги, залишає її без розгляду у випадку, якщо замовником відповідно до цього Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі, або приймає рішення про припинення розгляду скарги у випадку, якщо замовником відповідно до цього Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі, плата за подання скарги повертається суб’єкту оскарження, а в інших випадках - перераховується до Державного бюджету України. При цьому у разі оскарження процедури закупівлі Законом не передбачено випадків стягнення збору до Державного бюджету України із замовників.
05.04.2019
Запитання Тема: Виконання договору
Як оформити розірвання договору з Постачальником, який не виконує договірні зобовязання ? Як оформити це розірвання документально та відобразити в системі ПРООЗОРРО? Дякую
23.07.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Доброго дня! Підкажіть будь-ласка технічний та авторський нагляд чи являються супутніміи послугами у здійснені капітального ремонту (зазначені у проектно-кошторисній документації) та чи можна укласти прямі договори на будь-яку суму (з обов'язковим опублікуванням звіту про договір про закупівлю враховуючи п.27 ч. ст.1 Закону України "Про Публічні закупівлі" роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт та на які норми закону опиратись в обгрунтуванні до застосування звіту про договір про закупівлю???