12.02.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
На час оголошення закупівлі кошторис на 2020 рік ще не був доведений до бюджетного закладу.
Розрахунок вартості тендерної процедури проводився на підставі фактичної потреби у послузі.
Це не суперечить роз’ясненню Міністерства економіки України від 14.09.2016 року №3302-06/29640-06, згідно з яким така дія не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі».
На завершальному етапі проведення закупівлі бюджетним закладом був отриманий затверджений у встановленому порядку кошторис.
На час укладання договору сума передбачена кошторисом на закупівлю послуг була МЕНШОЮ за суму, яку, за результатами аукціону, запропонував переможець відкритих торгів.
Саме на суму визначену кошторисом, тобто на меншу суму і був укладений договір з переможцем торгів.
В частині 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначається, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі … .
У зв'язку з тим, що вимога зазанченої вище статті закону "Про публічні закупівлі" була порушена ця закупівля потрапила під моніторинг Держаудитслужби, яка, очевидно, вимагатиме розірвання укладеного за результатми закупівлі договору.
Водночас, частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами … .
Отже, підписавши договір на суму запропоновану переможцем відкритих торгів за результатами аукціону бюджетна установа порушила б вимоги Бюджетного кодексу України.
Також, договір укладений на суму, яка перевищує бюджетне призначення однозначно не був би зареєстрований Державною казначейською службою.
Звертаю увагу на те, що навіть у випадку, якщо б відразу за підписанням договору на запропоновану переможцем торгів суму була б підписана додаткова угода на зменшення суми укладеного договору, відповідно до сум доведених бюджетній установі у кошторисі, бюджетна установа б вимоги зазначеної вище статті Бюджетного кодексу України, оскільки підписавши договір вона взяла б на себе бюджетні зобов’язання, які перевищують бюджетні асигнування, а крім того б опублікувала його в системі PROZORRO.
Таким чином, між двома спеціальними актами законодавства, які регулюють правовідносини у відповідних сферах існує колізія.
У пункті 1 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначається, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше. І Бюджетний кодекс України і Закон України «Про публічні закупівлі» прийняті Верховною радою України.
Разом з тим, Бюджетний Кодекс України, на час укладання договору між бюджетною установою і переможцем торгів, мав редакцію від 16 січня 2020 року, а Закон України «Про публічні закупівлі» - від 01 грудня 2019 року.
У зв’язку з цим, прошу Міністерство як уповноважений орган надати роз`яснення з цього питання.
З повагою Олександр Проценко.
10.02.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
Доброго дня,скажіть будь-ласка,як занести в річний план закупівлю,молочні продукти,якщо це річний договір на загальну суму 155000 грн.і в специфікації перелік продуктів (молоко,масло,кефір),які мають різні коди ДК.,але постачальник відмовляється їх ділити на окремі договори,тому що невеликі суми і проплачується такий договір частинами по накладних.Як занести в план щоб зробити звіт про укладений договір?Дякую.y
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).
Відповідно до абзацу третього пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в системі. Так, формою річного плану передбачено такі поля як, конкретна назва предмета закупівлі та коди та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності). Поряд з цим, у запиті 701/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA міститься інформація, що замовник може укласти як декілька, так і один договір, предметом договору за яким виступатимуть різні предмети закупівлі у розумінні Закону та Порядку, та вартість яких окремо менше вартісних меж, встановлених Законом.
У свою чергу, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
05.02.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
При оприлюдненні звіту про укладений договір(70000) ,система майданчику (zakupki.prom.ua) вимагає вказувати позиції лікарських засобів ,які плануються закупити.На момент підписання договору (початок року),виписана лише частина закупівлі(перша накладна з переліком лікарських засобів).
Чи обовязковим є планування річного переліку і обєму лікарських засобів ,для оприлюднення на початку року або є можливісь вносити зміни в договір при посупленні наступних найменувань і кількості лікарських засобів у наступних накладних.Дякуємо.
04.02.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
Добрий день. Питання стосується абз. 7 п.5 ч.2 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-IX (далі – Закон № 114): "договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - для замовників, визначених у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частин другої та шостої статті 3 цього Закону 114;"
Я не зовсім розумію використання У ВИЩЕЗАЗНАЧЕНІЙ СТАТТІ частини 6 статті 3 Закону 114, в якій мова йде про те, що цей Закон не застосовується у певних випадках.
Чи може тут мова шла не про частину другу та шосту статті 3 цього Закону 114; а про частину другу та ТРЕТЮ статті 3 цього Закону 114. Тому що, виходить, що договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ застосовується у разі здійснення спрощених закупівель та у РАЗІ КОЛИ МОВА ЙДЕ ПРО НЕЗАСТОСУВАННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ В ПЕВНИХ ВИПАДКАХ.
Разом з тим відповідно до ч.3 ст.4 Закону 114 до РПЗ не включаються закупівлі, для яких цей Закон не застосовується. Тобто звіт про договір про закупівлю не включати до РПЗ?
Хотілось почути Вашу думку та отримати роз’яснення щодо абз. 7 п.5 ч.2 статті 4 Закону № 114. Чи може тут мова йде про механічну помилку.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та буде введений в дію з 19.04.2020.
Поряд з цим повідомляємо, що у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення публічних закупівель)” від 20.12.2019 № 2652, яким передбачено внесення технічних правок до тексту нової редакції Закону з метою узгодження його положень та забезпечення належного функціонування електронної системи закупівель.