У зв’язку із вступом в дію 11.12.2018 року перехідних положень ЗУ «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13.04.2017 року та згідно вимог «Правил роздрібного ринку електричної енергії» Замовникам, які проводять закупівлю товарів, робіт та послуг згідно вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» необхідно здійснити окремо закупівлю електричної енергії (товару) та окремо закупівлю послуги з її розподілу. Закупівля послуги з розподілу електричної енергії реалізується шляхом укладання договору з оператором системи розподілу, яким на відповідній закріпленій території являються обленерго. Таким чином, ДП «НЕК «Укренерго», як суб’єкт господарювання, який провадить свою діяльність в окремих сферах господарювання, повинен укласти договір на розподіл електричної енергії з відповідним обленерго шляхом проведення переговорної процедури закупівлі (у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищуватиме межі, встановлені ч.1 статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі») чи можливим є укладання договору без застосування ЗУ «Про публічні закупівлі» (на підставі пп.5 ч.4 статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі»), так як тариф на розподіл електричної енергії обленерго встановлюватиметься національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (постанова НКРЕКП від 05.10.2018 №1175)?

Чи може секретар тендерного комітету бути ще додатково призначена уповноваженою особою по допорогових закупках, яка має сама приймати рішення щодо затвердження та оприлюднення додатку до річного плану?

Повторний запит. Попередній був за № 604/2019 від 09.07.2019р. Шановне панство, я дуже перепрошую, не давайте відповідей так я Ви їх дали в попередньому запиті. В посиланнях, що є в Ваших відповідях на запит 604/2019 і близько не розглядаються вимоги щодо: чи може Замовник торгів, після визначення Переможця торгів, з метою оцінки відповідності технічним вимогам і якісним характеристикам Замовника, перед підписанням договору вимагати від Переможця подання зразків (взирців) товару? Надання таких зразків Замовник передбачає ще в тендерній документації як обов’язкову умову, необхідну для узгодження та підписання договору. Можемо ми рахувати, що у випадку отримання незадовільних результатів оцінки зразка, його невідповідність прописаним у тендерній документації характеристикам та вимогам, або ненадання зразка (взірця) для оцінки, пропозиція такого Учасника вважається такою, що не відповідає вимогам Замовника і Замовник має право не підписувати з таким Переможцем договір? Та у разі неукладення договору про закупівлю з вищенаведеної причини з Переможцем, може Замовник визначати далі найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію Участників з тих, строк дії яких ще не минув? Дуже прошу, не посилайтесь, а просто дайте відповідь, можна так робити Замовнику чи ні.

Військовою частиною проведено відкриті торги оголошення UA-2019-03-13-000444-c, після повідомлення про намір укластидоговір, учасник - переможець, по відомив, що у виробника даної продукції змінилися технічна специфікація. Оскільки п. 5 ст. 26 ЗУ ""Про публічні закупівлі" визначає, що Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються в разі, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Чи буде - це порушенням, якщо замовник підпише договір з учасником, який змінив технічний опис предмету закупівлі?

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забез-печення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі –Закон). Частиною 1 статті 28 Закону передбачено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і ме-тодики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосу-вання електронного аукціону. Згідно з частиною 4 статті 28 Закону, після оцінки пропозицій замовник розгля-дає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною. При цьому, частиною 5 зазначеної статті Закону визначено, що у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відпові-дність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відпові-дність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тен-дерних пропозицій у строк, що не перевищує 20робочих днів. При здійсненні процедури закупівлі, оголошення про проведення якої було оприлюднено відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, на підставі вимог части-ні 7 статті 28 та пункту 4 частини 1 статті 30 Закону, Замовником була відхилена тен-дерна пропозиція учасника. Не погодившись із зазначеним рішенням замовника щодо відхилення тендер-ної пропозиції, учасник подав до Постійно діючої адміністративної колегії Антимоно-польного комітету України (надалі – Колегія) скаргу на рішення замовника. Колегією було прийнято рішення, згідно з яким, за результатами розгляду за-значеної скарги, замовника зобов’язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника. З урахуванням зазначених обставин та при умові скасування замовником рі-шення про відхилення тендерної пропозиції скаржника прошу надати наступні роз’яснення щодо: - того, чи не зобов’язує замовника зазначене рішення, яке прийняте Ко-легією, безапеляційно без повторного розгляду допустити тендерну пропозицію ска-ржника до аукціону; - порядку визначення початку та тривалості строку повторного розгляду тендерної пропозиції скаржника; - того, чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржни-ка з тих же причин, які були підставою для прийняття попереднього рішення про від-хилення тендерної пропозиції; - того, чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржни-ка з урахуванням невідповідностей, інформацію про які не було зазначено у попере-дньому протоколі розгляду тендерної пропозиції скаржника; - того, чи може замовник повторно здійснити розгляд тендерних пропози-цій інших учасників цих торгів; - того, чи передбачено електронною системою закупівель функція щодо неодноразового розгляду тендерних пропозицій учасників.