У зв’язку з тим, що відповідь на запит 129/2018 не була корисною та не надала вичерпну відповідь, є необхідність направити Вам запит з більш розгорнутим запитанням. Прошу Вас, надати роз’яснення та рекомендації щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі», з метою їх застосування у роботі під час підготовки та здійснення закупівель. Під час обговорення та реалізації Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі Закон) виникли труднощі щодо тлумачення та застосування норми передбаченою ст. 2 ч.7 «…Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону». Відповідно до ст. 4 Закону чітко визначено, що «Закупівля здійснюється відповідно до річного плану», який оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівлі протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Таким чином, якщо на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівлі оприлюднений затверджений річний план закупівель, у якому визначено конкретний (один) предмет закупівель (товари, послуги), за єдиною цифрою передбаченою національним класифікатором України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» та його очікувану вартість складає 21 000 000,00 грн., чи можливо зазначений предмет закупівлі у поточному році розділити на декілька закупівель, але при цьому у кожному разі будуть проведені процедури відкритих торгів, у яких очікувана вартість предмету закупівлі буде дорівнювати або перевищувати відповідні вартісні межі, встановлені в абзаці другому і третьому ч. 1 ст. 2 Закону, але не будуть перевищувати суму еквівалентну 133 тисячам євро для товарів і послуг зазначену у ч. 4 ст. 10 Закону? Більш розгорнути питання міститься у розділі "Вкладення (додаткові матеріали)", прошу Вас приймати саме його за основне питання. Заздалегідь дякую за вичерпну відповідь.

Згідно з Законом України «Про поштовий зв’язок» національний оператор поштового зв’язку – оператор, який в установленому законодавством порядку надає універсальні послуги поштового зв’язку на всій території України і якому надаються виключні права на провадження певних видів діяльності у сфері надання послуг поштового зв’язку. Універсальні послуги поштового зв’язку визначені в Законі України «Про поштовий зв’язок», як - набір послуг поштового зв’язку загального користування та встановленого рівня якості, які надаються усім користувачам на всій території України за тарифами, що регулюються державою. До універсальних поштових послуг належить пересилання простих та рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей, секограм, а також посилок без оголошеної цінності масою до 10 кг. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.02.2002 року № 10-р «Про національного оператора поштового зв’язку» (із змінами і доповненнями) виконання функцій національного оператора поштового зв’язку покладено на АТ «Укрпошта». АТ «Укрпошта», як національний оператор поштового зв’язку, надає послуги на всій території України, понад 50 різноманітних послуг у т.ч.: - універсальні (пересилання простих та рекомендованих карток, листів, бандеролей та посилок без оголошеної цінності з масою до 10 кг); - фінансові (приймання платежів, пересилання переказів та інше); - комерційні послуги (комісійна торгівля, розміщення реклами, доставка друкованої рекламно-інформаційної продукції, доставка рахунків та інше). Універсальні послуги надаються за тарифами, затвердженими НКРЗІ, на виконання статті 9 Закону України «Про поштовий зв'язок». Відповідно до Статуту Акціонерного товариства “Укрпошта”, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 14.12.2018 року № 611, товариство має право в установленому порядку відкривати філії на території України. Ураховуючи зазначене, відповідно до вимог Закону України “Про поштовий зв'язок” відповідні послуги поштового зв’язку можуть бути закуплені лише в національного оператора поштового зв’язку – АТ “Укрпошта”. Чи правомірно застосовувати переговорну процедуру при закупівлі поштових послуг на суму більше 200 тис.грн (чи без застосування спрощеної процедури на суму від 50 до 200 тис.грн)як виняток за відсутності конкуренції з технічних причин?

Через який період часу після підписання договору можливо змінювати ціну за одиницю товару? Потрібно чекати 90 днів з дати розкриття чи ні?

Ситуація 1. Прошу надати консультацію щодо наступного питання. У період з квітня по грудень 2020 року Замовник мав підписаний Договір з Виконавцем на надання послуг. На час проведення закупівлі на 2021 рік для забезпечення безперервності надання послуг Виконавцем Замовником було продовжено дію договору з Виконавцем відповідно до норм статті 41, ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» на строк достатній для проведення закупівлі. При цьому Замовником було визначено кінцевий строк надання послуг березень 2021 року, але в будь-якому випадку не пізніше дати укладання Замовником, за результатами проведення процедури закупівлі, договору з переможцем закупівлі. У лютому 2021 року за ініціативи Замовника договір з Виконавцем було розірвано. Оскільки процес закупівлі все ще триває Замовник вирішив скористатися нормою Закону України «Публічні закупівлі» статті 40 частини 2 пунктом 3 «Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера». Питання: 1) при застосуванні статті 40 частини 2 пункта 3 строк надання послуг в межах застосування переговорної процедури має відповідати строку надання послуг, зазначеного в основному договорі від 2020 року (тобто до 31 березня 2021 року) чи на строк достатній для проведення закупівлі (травень 2021 року)? 2) сума договору в межах проведення переговорної процедури має не перевищувати 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника або ж 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності)? У разі продовження строку договору, який перевищує кінцевий строк, вказаний в основному договорі чи можна це вважати істотною зміною Договору? Які наслідки для Замовника, якщо договір буде продовжено на строк, який перевищує вказаний в основному договору? Ситуація 2. Прошу надати консультацію щодо наступного питання. У період з квітня по грудень 2020 року Замовник мав підписані Договори з Виконавцями на надання послуг. На час проведення закупівлі на 2021 рік для забезпечення безперервності надання послуг Виконавцем Замовником було продовжено дію договорів з Виконавцями відповідно до норм статті 41, ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» на строк достатній для проведення закупівлі. При цьому Замовником було визначено кінцевий строк надання послуг березень 2021 року, але в будь-якому випадку не пізніше дати укладання Замовником, за результатами проведення процедури закупівлі, договору з переможцем закупівлі. В ході проведення закупівлі та процесі переоголошення торгів Замовник передбачає, що до 31 березня закупівля не відбудеться та є можливим переривання надання послуг. Питання: 1) чи може Замовник додатково продовжити строк дії договору достатній для проведення закупівлі на строк до 31 травня 2021 року (строк, достатній для проведення закупівлі) в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в 2020 році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку? 2) Чи можна такі дії кваліфікувати, як зміна істотних договору та які наслідки для Замовника?

Доброго дня, потрібна консультація, чи можливо провести переговорну процедуру після вступу в силу 19.04.2020 змін до ЗУ "Про публічні закупівлі" згідно ЗУ 114-IX 19.09.2019 відповіднодо 40 статті, п. 2, абзацу 1 якщо проведено та відмінено двічі тендер (до вступу в силу змін) згідно ЗУ від 25.12.2015 № 922-VIII через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації?