Доброго дня! Слава Україні! Прошу допомогти, розібратися з питанням про об'єкти критичної інфраструктури. Ми є комунальним підприємством в галузі охорони здоров'я. Відповідно до ст.6 ЗУ "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" № 2163-VII "до об'єктів критичної інфраструктури можуть бути віднесені підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема у сферах централізованого водопостачання, водовідведеннч, постачання електричної енергії і газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров"я". Просимо надати відповідь, чи є лікарні, в т.ч. комунальні підприємства охорони здоров'я об'єктами критичної інфраструктури? Яким нормативним документом це можливо підтвердити та до якого органу державної влади можливо звернутися за даним підтвердженням?

Добрий день. Що таке обєкти критичної інфраструктури в понятті постанови 169? Чи існує конкретний перелік обєктів критичної інфраструктури?

Доброго дня! Ми державний замовник, знаходимиося на території Волинської області (смт Маневичі). В грудні 2021 року за результатами відкритих торгів було укладено договір на постачання електричної енергії на 2022 рік. Однак вже в травні 2022 роки ми використали всі кошти по укладеному договору (використали весь обсяг закуплених кіловат). Звіт про виконання договору про закупівлю ще не оприлюднено, оскільки не проведено повного розрахунку з постачальником. Станом на липень 2022 року нам виділяють 250 000,00 тис. грн. для закупівлі електричної енергії (орієнтовно вистачить на 1 місяць). Підкажіть, будь ласка, як у даний час оптимальніше провести закупівлю - по постановівід 28 лютого 2022 р. № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (спрощена закупівля) чи провести відкриті торги згідно Закоу України "Про публічні закупівлі". Зазделегіть дякую за відповідь.

Дана постанова містить положення про внесення змін щодо обов'язкового застосування каталогу або спрощеної закупівлі, якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. гривень (крім тих, що визначені в абзацах першому та другому підпункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169). Але також зазначений перелік виключень: "Придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, може здійснюватися без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу у разі, (16 виключень). Будь ласка роз'ясніть такі виколючення: існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення спрощеної закупівлі або використання електронного каталогу (що потрібно розуміти під нагальною потребою, як вона визначається?); здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення функціонування об’єктів критичної інфраструктури (чи можна віднести заклад охоронин здоров'я до об'єкта критичної інфрактруктури?). Завчасно дякую за надану відповідь.

замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі в не залежності від підстав її проведення, після їх виникнення. Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону), тому різниці між ними немає. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель . Таким чином з моменту винекнення у Замовника підстав для проведення переговорної процедури останній керуємся Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює саме їх. Однак, останній абзац вищезазначеної відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016). Відповідь на запит 1413/2021 на мій погляд дає більш чітку картину. Тим паче, що інформація щодо можливості оскарження та умов договору ніяким чином не обмежують переговорну процедуру в не залежності від того з якої підстави вона проводиться. Якщо припустити, що замовник із 631 ЦКУ укладає договір по п. 2, без підстав на такий, знайдеться інший субєкт який може це зробити, про якого замовник не знав.... получиться і тут не можна??? тоді де Ваша логіка. п.1.ч.2.ст.40 Закону чітко вказуює які умови попередніх відкритих торгів не повинні мінятися "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;" між цим обмеження немає заборони щодо внесення змін до договору, тим паче що в усіх 100% випадків змінюються навіть істотні умови такі як кількість, або ціна або строки або що кому в голову прийде. Замовник має повне право укласти договір в абсолютно новій редакції.