04.10.2017
Запитання Тема: Інше
Для проведення закупівлі послуги з поточного ремонту будівлі установі були виділені кошти у сумі 1700000,00грн із державного бюджету та 800000,00грн. із місцевого бюджету на загальну суму 2500000,00грн.При проведені відкритих торгів на закупівлю послуги було передбачено забезпечення тендерної пропозиції у виді електронної банківської гарантії у сумі 25000,00грн. Переможець торгів не надав у 5-денний строк документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 Закону та був дискваліфікован, тим самим не виконав свої зобов'язання згідно багнівської гарантії. Відповідно до ст.24 Закону, кошти, що надійшли як забезпеченя тендерної пропозиції ( у разі якщо вони не повертаються учаснику) підлягають перерахуванню до відповідного бюджету. Прошу пояснити як саме треба повертати до бюджету суму у даному випадку : чи потрібно повернути всі кошти до державного бюджету, чи потрібно повертати частину коштів (і яку) до державного бюджету та частину коштів (і яку) до місцевого бюджету.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною п’ятою статті 24 Закону визначено, що кошти, які надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об'єднаннями) не за бюджетні кошти – перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об'єднань).
Разом з тим, оскільки порядок перерахування таких коштів Законом не визначений і при цьому відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011, Державна казначейська служба України відповідно до покладених завдань здійснює зокрема розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю, з питання перерахування коштів до відповідного бюджету, які надійшли як забезпечення тендерної пропозиції слід звертатися до Державної казначейської служби України.
При цьому Законом не передбачений розподіл коштів, що надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), між державним та місцевим бюджетами.
27.04.2017
Запитання Тема: Відкриті торги
Нашому підприємству, як балансоутримувачу доріг розпорядником коштів протягом року доводиться виписка з плану фінансування(поетапно) послуг з поточного ремонту автомобільних доріг як на суму, що підлягає проведеню відкритих торгів, так і на суму що не перевищує 50 тисяч гривень повулично, як по об’єктах. Чи потрібно проводити відкриті торги з закупівлі послуг на поточний ремонт автомобільних доріг повулично, якщо сума по кожній вулиці не перевищує 50 тисяч гривень, а в цілому за етап фінансування становить вище 200 тисяч гривень, та в сумарному значені за рік послуги з поточного ремонту автомобільних доріг дорівнюють 3200 тис. грн.?
20.09.2017
Запитання Тема: Планування закупівель
Концерн "МТМ" відноситься до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.Підприємством планується закупівля проектних робіт на встановлення ІТП на 88 обєктах(очікувана сума закупівлі не перевищує 5 млн.грн.,очікувана сума за кожним обєктом не перевищує 50 тис. грн.)з укладанням одного договору на всі обєкти.
Питання - як правильно внести зміни в додаток до річного плану закупівель: однією сумою за договором чи за кожним обєктом?
01.06.2018
Запитання Тема: Інше
Законом України «Про відкритість використання публічних коштів» визначено, що публічні кошти це – кошти державного бюджету, бюджету автономної республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності.
Законом України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади це - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Водночас вказаними та іншими нормативними актами не визначено сфера застосування та зміст наступних визначень: промислова, комерційна діяльність, діяльність із забезпечення потреб держави або територіальної громади.
Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення щодо окремих положень Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:
застосування, розмежування та змісту визначень: «промислова основа діяльності замовника», «комерційна основа діяльності замовника», «діяльність замовника із забезпечення потреб держави або територіальної громади»;
межі поширення дії Закону на кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності;
порядку закупівлі товарів, робіт, послуг суб’єктами господарювання державної та комунальної власності за рахунок коштів (публічних коштів) отриманих ними від їхньої господарської діяльності, що здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
01.03.2021
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
В жовтні місяці 2020 року було розпочато процедуру відкритих торгів на закупівлію електричної енергії згідно якої визнано переможець та заключено з ним Договір 14.01.2021 року (строк дії з 01.01.2021 року). В кінці лютого надійшла усна інформація що новий постачальник не включив нас в реєстр оператора розподілу, письмових повідомлень на нашу адресу не було. Тільки після нашого офіційного листа Постачальник надав письмове повідомлення. Тим самим оформлено Додаткова угода, що відносини з постачальником ел.енергвї через це діють з 05.02.2021. За період з 01.01.2021 по 05.02.2021 оператор розподілу відвантажив наші дані на попереднього постачальника, що був у 2020 році на умовах універсальної послуги.
Підкажіть чи можна застосувати переговорну процедуру згідно ч.5 або ч.4 ст.40 на придбання електричної енергії у попереднього постачальника на період з 01.01 2021 по 05.02.2021 року на основі заяви приєднання (дата приєднання наприклад, 30.12.2020 року тощо).. і оплатити рахунок за період з 01.01. по 05.02.2021 року. В рахунок вже включені сума за послуги ОСР(оператора системи розподілу) та сума за послуги ОСП (оператора системи постачання) Слід також врахувати, що ОРС відвантажив наші дані з показами також на попереднього нашого постачальника і вже надано нам рахунок за активну електричну енергію по вільним цінам з розподілом за січень місяць від попереднього постачальника. У випадку несплати погрожує подати в суд та примусово стягнути оплати, що тягне за собою судові витрати.
Ми провели всі тендерні процедури згідно із Законом і заключили договори як на постачання електричної енергії так і на розподіл. Слід зауважити, що договір з попереднім постачальником, що був на умовах універсальної послуги ми закрили, про що прозвітували на майданчику Прозоро.
Чи можна уникнути суду і оплатити рахунки попередньому постачальнику за електричну енергію до 05.02.2021 року або єдиний вихід-це суд і все інше поза Закону?