Чи є обмеження щодо того, хто не може бути субпідрядником в публічних закупівлях? Чи може субпідрядником бути Товариство, засновником якого є та ж сама особа, що є засновником підрядника?

Договір укладено за Постановою 169. Зараз вже є роз'яснення, що договори проведені за 169 Постановою не є договорами про закупівлю в розумінні Закону, і стаття 41 Закону на такі договори не розповсюджується. Але в нашому договорі є пункт: /3.1 Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»./ Ми плануємо укласти додаткову угоду за таким договором та продовжити строк його дії. Надайте будь ласка роз'яснення чи необхідно нам опубліковувати додаткову угоду на майданчик Прозорро (адже там необхідно зазаначати причину внесення змін у відповідності до статті 41 Закону) і чи необхідно звітувати про виконання таких договорів.

Замовник провів процедуру закупівлі та уклав договір про виконання робіт з переможцем. Переможець вніс забезпечення виконання договору. До моменту початку виконання договору у замовника відпала потреба у закупівлі та зупинено фінансування. Питання: Чи підлягає поверненню переможцеві забезпечення виконання договору при його розірванні з причин відсутності потреби у закупівлі або відсутності фінансування за згодою сторін чи за ініціативою замовника як до початку виконання договору переможцем, так і в процесі його виконання? Чи підлягає поверненню переможцеві забезпечення виконання договору при його розірванні у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору?

Пунктом 8 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), закріплено можливість зміни умов у зв’язку із застосуванням положень ч. 6 цієї статті. Зі свого боку, ч. 6 ст. 41 Закону передбачено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Відповідно до п. 3.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 зі змінами (надалі – ПРРЕЕ) Договір про постачання електричної енергії споживачу містить такі істотні умови: 1) загальні положення; 2) предмет договору; 3) умови постачання; 4) якість постачання електричної енергії; 5) ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії; 6) права та обов'язки споживача; 7) права і обов'язки електропостачальника; 8) відповідальність сторін; 9) порядок зміни електропостачальника; 10) порядок врегулювання спорів; 11) умови форс-мажорних обставин; 12) строк дії договору; 13) реквізити сторін; 14) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку; 15) інші умови. Так, у п. 8 ч. 5 ст. 41 Закону не наведено чіткого переліку умов, які можуть змінюватись у зв’язку із застосуванням ч. 6 ст. 41 Закону, під час продовження дія договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку), виникає проблемне питання щодо того, які саме умови Договору можуть змінюватися. Докладніше про випадки, у разі яких можуть змінюватися істотні умови договору про закупівлю, інформацію наведено у додатку 1 до листа Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06. Проте незважаючи на вищезазначене розяснення, питання переліку умов Договоору, що можуть бути змінені під час продовження дії договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону) залишається відкритим. Наприклад, чи можливе продовження дії Договору (відповідно до п. 8 ч. 5 та ч. 6 ст. 41 Закону), змінити ціну за 1 кВт*год та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії, при цьому не враховуючи положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону щодо наявності коливання ціни такого товару на ринку? Враховуючи вищевикладене ТОВ «ГАЗ.УА» просить Мінекономрозвитку як уповноважений орган, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, надати роз’яснення з таких питань: 1) Які конкретно умови Договору з переліку до п. 3.2.7. ПРРЕЕ можна змінювати під час продовження дії Договору відповідно до пункту 8 частини 5 та частини 6 ст. 41 Закону? 2) Чи можливе підвищення ціни за 1 кВт*год під час пролонгації Договору відповідно до п. 8 ч. 5 та ч. 6 ст. 41 Закону, при цьому не враховуючи положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» від 16.12.2021 №1977-IX (далі – Закон про локалізацію), який набирає чинності 14 липня 2022 року, визначено, що замовник у публічних закупівлях здійснює закупівлю конкретних товарів, за умов забезпечення певного рівня локалізації виробництва. Станом на сьогоднішній день, під час практичної реалізації Закону про локалізацію, залишаються неврегулюваними наступні питання, на які просимо надати відповідь, а саме: 1. Відповідно до Закону відсутня можливість закупівель товарів, які підпадають під локалізацію але не виготовляються в Україні. Тобто яким чином проводити закупівлю товарів, які є в переліку Закону №1977-IX але не виготовляються на території України? 2. Не зрозуміле трактування щодо лімітів застосування Закону про локалізацію. В зв’язку з наявним чітким розмежуванням лімітів міжнародних угод/договорів для різних типів замовників, які визначені даними угодами, а саме: а) Угода про державні закупівлі Світової організації торгівлі передбачає наступні ліміти: - центральні урядові органи – 130 000 СПЗ; - інші органи влади – 200 000 СПЗ; - інші установи та підприємства чи організації – 400 000 СПЗ; б) Угода про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами передбачає наступні ліміти: - для державних контрактів на поставку товарів та надання послуг для центральних державних органів, за винятком державних контрактів на надання послуг, визначених у Директиві 2004/18/ЄС Стаття 7 b абзац 3 – 133 000 EUR; - для державних контрактів на поставку товарів та надання послуг, на які не поширюється пункт а – 206 000 EUR; - для державних контрактів на поставку товарів та надання послуг в комунальному та інфраструктурному секторах – 412 000 EUR. Прошу надати відповдь в частині граничного ліміту застосування, в разі можливості, Закону про локалізацію виробництва саме для АТ "Укргазвидобування". Звертаємо увагу, що АТ «Укргазвидобування» у своїй діяльності здійснює закупівлю відповідного обладнання з метою належного забезпечення процесу видобутку, підготовки, переробки, переміщення та транспортування природного газу. Відсутність неврегульованих питань що зазначені вище, та регламентуються Законом про локалізацію виробництва призведе до повної зупинки закупівель товарів, на які поширюються норми Закону