Слава Україні! Доброго дня. Нашим підприємством укладено договір про постачання природного газу. Договір оприлюднено згідно з законодавством, оплата витрат на постачання природного газу проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету. Постачальник надає знижку ціни на обсяг природного газу, використаного з 01.05.23 по 31.05.23, про що повідомляє в листі, сторонами укладано додаткову угоду, де зафіксована ціна зі знижкою за 1000 куб. метрів газу у період з 01.05.23 по 31.05.23. без зміни обсягів постачання природного газу та загальної суми договору, а далі діє ціна, яка була узгоджена при підписанні договору. Підписана сторонами додаткова угода не оприлюднена в зв’язку з тим, що надана тимчасова знижка не є істотною зміною умов договору. Знижки постачальник надає що місяця в зв’язку з коливанням цін на ринку природного газу. Постачальник в первинних бухгалтерських документах, які фіксують факт проведення господарської операції, вказує ціну за одиницю згідно умов договору (первинну) та виділяє суму знижки. При реєстрації вище вказаного договору в електронних засобах Казначейської служби України виникли зауваження що до факту надання тимчасової знижки ( як неприйнятне для тендерної документації явище) . Наполягають, що це не знижка на ціну, а зміна ціни, а значить згідно нової ціни треба перерахувати весь обсяг вказаний в договорі, змінити загальну суму договору, і додаткову угоду оприлюднити в кожному випадку надання такої знижки. Питання: 1.Чи може КП КМР «Міський спецкомбінат» скористатися наданою постачальником знижкою? 2. Чи потрібно підприємству вносити надану постачальником знижку ціни додатковою угодою як зміна ціни, а саме: «…. істотні зміни в умови договору як погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, роб іт і послуг), у тому числі у оазі коливання ціни товару на ринку….» і оприлюднювати цю додаткову угоду? Як що так, чи можемо в одній додатковій угоді від поточної дати викласти всі попередні зміни ціни та оприлюднити на платформі Прозоро? З повагою. Головний бухгалтер Булаєнко Вікторія

Добрий день. Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено один із трьох способів визначення або призначення уповноваженої особи замовника. Разом з тим, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України (надалі - Мінекономіки) від 08.06.2021 № 40 та листі «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» від 10.04.2020 за № 3304-04/24218-06 зазначено про те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення різних уповноважених осіб. Під час організації Управлінням державної охорони України закупівельного процесу та визначення або призначення уповноважених осіб було використано одночасно два способи для визначення різних уповноважених осіб з урахуванням тенденції зростання закупівель та вузькопрофільної діяльності структурних підрозділів. Проте, на думку Рахункової палати, призначити (визначити) уповноважену особу можливо тільки одним із трьох способів, які визначені частиною першою статті 11 Закону, а у разі використання одночасно декількох способів є порушенням вимог Закону. З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, як Уповноваженого органу, дати роз’яснення щодо можливості одночасного застосування декількох способів при визначенні або призначенні уповноважених осіб замовника.

З метою ефективного та раціонального використання державних коштів, а також недопущення порушень бюджетного законодавства, прошу надати роз’яснення з наступного приводу: чи дозволяється проведення процедури закупівлі розпорядником бюджетних коштів (внесення змін до річного плану закупівель, оприлюднення оголошення про проведення закупівлі, визначення переможця, укладення договору про закупівлю за результатами закупівлі) без відповідних бюджетних асигнувань відповідно до визначених бюджетних призначень. Наприклад, якщо в межах одного КЕКВ виникла економія коштів та їх доцільно перерозподілити на інші потреби за цим же КЕКВ, чи потрібно з початку зробити необхідний перерозподіл коштів та внести відповідні зміні до кошторису, передбачивши відповідні бюджетні асигнування та бюджетні призначення, а лише після цього розпочинати процедуру закупівлі – вносити зміни до річного плану закупівель, оприлюднювати оголошення про проведення закупівлі, визначатись із переможцем, укладати договір за результатами закупівлі.

Товариством з обмеженню відповідальністю 14.02.2023р. було укладено прямий договір відповідно до абз.1 п.8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ №1275 від 11.11.2022. Договір було укладено без врахування податку на додану вартість, оскільки Товариство на час укладання договору перебувало на спеціальному податковому режимі (єдиний податок 2 %) і не сплачувало ПДВ. Проте, з 1 серпня 2023 року набирав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким автоматично відновлюється реєстрація платником ПДВ, права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України, для тих суб’єктів, у кого реєстрація платником ПДВ була призупинена. Отже, у Товариства виникло зобов’язання сплачувати податок на додану вартість. Просимо надати пояснення, чи можна збільшити ціну зазначеного договору у відповідності до Постанов КМУ №1275 та №335 на підставі «зміни ціни в державному контракті (договорі) у зв’язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування». А також просимо роз’яснити механізм здійснення таких змін договору та надати перелік підтверджуючих документів, що мають бути додані до договору, якщо такі передбачені чинним законодавством.

В Єдиному закупівельному словнику виявлені невідповідності, оскільки в ньому відсутній код за четвертим знаком 3925, а коди в цьому розділі починаються з коду 39254000-7 Пристрої для вимірювання часу - за п'ятим знаком. Як в такому випадку коректно внести закупівлю до річного плану за четвертим знаком Єдиного закупівельного словника та уникнути штрафу за неправильне визначення предмету закупівлі?