КП «Павлоградводоканал» здійснює придбання електроенергії відповідно до договору укладеного за процедурою «європейських» торгів. Відповідно до умов договору ціна на електроенергію може змінюватись, якщо за 20 днів нас повідомлено про це. На сьогоднішній день склалась така ситуація, що ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» щодня значно коливається як в сторону збільшення так і в сторону зменшення. Звичайно ж постачальник електроенергії лобіює свої інтереси та надсилає експертні висновки, як підтвердження необхідності збільшення ціни, за дні постійного збільшення ціни (наприклад за перші п’ять днів поточного місяця) та посилаючись на свої ризики пропонує збільшити ціну вже з початку поточного місяця. Однак, якщо брати до уваги середню ціну по факту за повний місяць, то вона майже на рівні попереднього і тому немає необхідності збільшувати ціну договору. Але Постачальник наполягає на підписанні додаткової угоди за даними експертного висновку або в іншому випадку повідомляє, що буде ініціювати процедуру розірвання договору. Наприклад: Середньозважена ціна на РДН за квітень 2020р. (в цілому) 1243,87грн, за 5 днів травня вона склала 1365,10грн., зростання 9,75%. Лист про збільшення ціни з 1 травня надіслано на нашу адресу 25.05.2020р. Станом на 25.05.2020р. середньозважена ціна майже на рівні квітневої і з 23.05 вона стрімко падає. Враховуючи те, що підприємство у разі розірвання договору буде змушене проводити нову процедуру закупівлі тривалістю 3 місяці, та повинно буде укласти договір з постачальником «останньої надії» ціна на електроенергію у якого в 2,6 рази більша за чинну зумовлену діючим договором, що призведе до значного збільшення витрат підприємства Відтак просимо надати роз’яснення: - чи може підприємство підписувати додаткову угоду на збільшення ціни визначеної в експертному висновку навіть якщо на дату отримання цього висновку, в тому числі через 20 днів після отримання такої пропозиції, ціна на електроенергію на ринку впала але в подальшому може зрости; - чи можна не враховувати умови договору в частині витримки 20 днів з дати повідомлення про намір підписання додаткової угоди; -чи можна укладати додаткову угоду посеред місяця зі вступом в дію з 1 числа місяця в якому укладено додаткову угоду; - у разі розірвання договору, на період проведення нової процедури закупівель, чи можна укласти тимчасовий договір з наступним постачальником, який приймав участь у попередніх торгах?

Підскажіть будь ласка, відповідно частини 6 статі 3 Цей Закон НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону (Наше підприємство підпадає під цю категорію), здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі:...…..5) товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах; Тож для закупівлі проектних робіт, проведення експертизи, здійснення авторського та технічного наглядів необхідно проводити *без застосування процедур закупівлі? Адже вартість робіт і послуг, на них затверджуються відповідно до повноважень Міністерством розвитку громад та територій України або визначаються в порядку, встановленому зазначеним органами (Тобто відповідно ДСТУ)

Добрий день! Маю декілька запитань з приводу планування закупівель державного підприємства, яке знаходиться на самозабезпеченні: 1. В нас є договір купівлі-продажу від 2018 р. з ТОВ, продаж товару здійснюється на підставі замовлень підприємства щомісяця. При цьому замовлення можуть бути зовсім різних предметів: хімічні засоби, канселярське приладдя, господарські товари (як то перчатки), тепер ми замовляємо в них ще й захисні маски тощо. Як нам відобразити ці закупівлі в річному плані? За яким ДК? Яку одиницю виміру кількості товару обрати? Чи необхідно викладати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель кожного місяця за результатами кожної закупівлі? 2. Як відобразити в плані закупівлі закувлі послуг водопостачання, енергопостачання, якщо знову ж таки, договора про надання цих послуг укладені декілька років тому, а зараз щомісяця приходять квитанції про їх сплату? Як правильно відобразити інформацію з цих квитанцій та прозвітувати про витрачені кошти? Якщо можливо, наведіть будь ласка, приклад заповнення річного плану з такими закупівлями, види яких зазначено у наведених вище запитаннях. Дякую.

Доброго дня! якщо на початку 2020 року був тимчасовий кошторис для нашого закладу, на підставі якого було опубліковано річний план закупівель по одному коду закупівлі - на суму 100 тис.грн. У лютому 2020 року було затверджено постійний кошторис, із відповідною зміною суми по даному коду закупівлі, що дозволяє придбати товар по тому ж коду ще додатково на 49 тис.грн. Яку процедуру доцільно застосовувати до суми 49 тис.грн., якщо на 100 тис.грн. у січні 2020 року було застосовано допорогову закупівлю і укладно договір із постачальником, із наступним розміщенням звіту про укладений договір.

Відповідно до пункту 25 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав", мінімальна ставка винагороди (роялті) за твори науки, літератури і мистецтва (у разі публічного показу примірників аудіовізуальних творів та інших творів, зафіксованих у фонограмах і (або)відеограмах) становить: - у місцях з платним входом - 5 відсотків суми валового збору,одержаного від продажу квитків; - у місцях з безплатним входом - 2,5 відсотка доходів, входом одержаних з того виду діяльності, у процесі якої відбувається використання творів, а у разі відсутності таких доходів 2,5 відсотка загальної суми витрат на проведення зазначеного виду публічного показу Мінімальна ставка винагороди (роялті) за твори науки, літератури і мистецтва (у разі публічного показу примірників аудіовізуальних творів та інших творів, зафіксованих у фонограмах і (або)відеограмах) встановлена у розмірі: 1) 5 відсотків суми валового збору, одержаного від продажу квитків, яка підлягає розподілу між авторами аудіовізуального твору? (Для прикладу: а) режисеру-постановнику- 1%; б) автору сценарію і (або) текстів, діалогів – 1%; в) автору спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього – 1%; г) художнику-постановнику -1%; д) оператору-постановнику -1%, що становить в загальному становить 5% і буде вважатися мінімальною ставкою відповідно до п. 25 постанови КМУ від 18 січня 2003 р. N 72). Якщо 5 відсотків суми валового збору, одержаного від продажу квитків, підлягає розподілу між авторами аудіовізуального твору, то у яких пропорціях? чи 2) 5 відсотків суми валового збору, одержаного від продажу квитків є мінімальною авторською винагородою, яка сплачується кожному автору аудіовізуального твору? Тобто 5% - режисеру-постановнику; 5% - автору сценарію і (або) текстів, діалогів; 5% - автору спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього; 5% - художник-постановник; 5% - оператор-постановник. У даному випадку, цікавить, яким чином відбувається розподіл авторської винагороди та яка мінімальна ставка винагороди (роялті) підлягає сплаті кожному автору аудіовізуального твору, а саме: а) режисеру-постановнику; б) автору сценарію і (або) текстів, діалогів; в) автору спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього; г) художнику-постановнику; д) оператору-постановнику.