Відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.Відповідно до ч. 9 ст. 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Просимо надати відповідь, чи може замовник вимагати виправлення помилки учасника шляхом надання ним документу для підтвердження кваліфкритерію, що учасником в ТП було не надано? Звертаємо увагу, що ваша відповідь https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA&fbclid=IwAR1nWAJDzHYuzJuwPDLy1WbAEe020IP2Esv0nqG6_kvtrDaCpw_cAhm6cUI інформації щодо нашого питання не містить.

Уповноважена особа підписує документи електронним підписом як фізична особа чи є інший статус підпису

Прошу надати роз'яснення щодо випадків застосування п.2 ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" а саме: існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності. Чи може дана підстава, використовуватися під час закупівлі послуг з авторського нагляду, в разі, якшо вартість закупівлі більша ніж 50 тис.грн але менша ніж вартість, визначена в п.1 та 2 ч.1 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Доброго дня. Підскажіть будь ласка в такій ситуації. Управління освіти у лютому місяці закупило для шкіл фарбу на 25 тис.грн. за умовами старого закону без тендерів. У травні придбали ще фарби на 30 тис.грн., застосувавши спрощену закупівлю. Питання: чи можна ще придбати фарби (н-д на 30 тис.грн.) у підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю без застосування спрощених закупівель, застосувавши пп.8, п.7 статті 3.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про публічні закупівлі» відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Тендерний комітет до 1 січня 2022 року Замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Вищевказані процедури закупівель здійснюються з використання електронної системи закупівель. За результатом процедури закупівлі/спрощеної закупівлі укладається Договір. Згідно до роз’яснення Мінекономіки № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 року «Щодо спрощених закупівель» договір, який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі». Таким чином виникає питання, чи мають право уповноважена особа чи тендерний комітет здійснювати оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель? В роз’ясненні Мінекономіки № 3304-04/24218-06 від 10,04.2020 «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» дане питання не висвітлено.