Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» (зі змінами і доповненнями) визначено, що право на отримання універсальної послуги мають побутові споживачі та малі непобутові споживачі (малий непобутовий споживач — споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт).Відділ освіти Коропської селищної ради є замовником для закупівлі електричної енергії для 24 об'єктів і кожний з них має потужність менше 50кВт (максимум 18 кВт). У звязку з чим прошу надати відповідь чи є Відділ освіти Коропської селищної ради малим непобутовим споживачем і чи має право на отримання універсальної послуги?(згідно пункту 13 Придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: 5) роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання в одному з таких випадків: укладення договору про закупівлю з постачальником “останньої надії” або з постачальником універсальної послуги на постачання електричної енергії або природного газу)

Добрий день. Підприємству-виробнику було запропоновано укласти договір постачання продукції за результатами відровідної процедури (з урахуванням положень Постанови КМУ №1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану") одним з підрозділів ДПСУ. Зокрема, замовник запросив у підприємства-виробника гарантийний лист, яким підприємство-постачальник (виробник) гарантує що розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів. (зг. п.9 "ОСОБЛИВОСТЕЙ здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" Постанови КМУ №1275 віл 11.11.2022р). Просимо надати роз'яснення, чи може підприємство-постачальник (виробник) рахувати собівартісь продукції як "собівартісь реалізованої продукції", якщо ціна договору розрахована на умовах постачання продукціі "DDP склад замовника"?

За якою процедурою повинна здійснюватися закупівля послуг з зовнішнього аудиту для підприємств, що становлять суспільний інтерес. ст.29 ЗУ «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» передбачає проведення конкурсу аудиторським комітеттом Товариства і оголошення про нього на сторінці компанії. Поданням на розгляд Наглядовій двох кандидатів та затвердження кандидата на проведення аудитом Зборами Акціонерів. Також, в цій же статті вимагається дотримуватися порядку, визначеному Законом України "Про публічні закупівлі". Одночасне виконання цих двох вимог є неможливим, якщо оголошувати тендер- переможець один і угода укладається незалежно від рішення Зборів Акціонерів. Якщо ж не оголошувати тендер на Прозорро тоді вийде недотримання вимог до підприємств що є замовником відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі". Яким чином повинен проводитися відбір зовнішнього аудитора? Шляхом оголошення тендеру на Прозорро чи конкурсу на офіційній сторінці підприємсива що становить суспільний інтерес

Добрий день! Відповідно до п. 23 Постанови КМУ №1178 Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі”. У разі здійснення закупівлі із використанням електронного каталогу згідно з п. 68 Постанови КМУ №822 за результатами проведеного відбору постачальника через електронний каталог замовник оприлюднює звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до статті 10 Закону, тобто протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю. При цьому п. 10 Постанови КМУ №1178 передбачено, що за результатами здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до цього пункту в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється договір про закупівлю та додатки до нього відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей. Звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель оприлюднюється відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей (крім закупівель із застосуванням електронного каталогу). Останнє речення можна трактувати з двох сторін: і як те, що закупівлі із застосуванням електронного каталогу відносять до закупівель без використання електронної системи закупівель, а тому потрібно публікувати звіт про договір відповідно до п. 68 Постанови КМУ №822; і як те, що закупівлі із застосуванням електронного каталогу є винятком в плані оприлюднення звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, а тому немає обов’язку в разі здійснення запиту пропозицій публікувати звіт про договір. Відтак, за результатами проведення запиту пропозицій Замовник розміщує в електронній системі сканований договір та всі додатки до нього протягом 10 робочих днів, згідно статті 10 Закону. У зв’язку з наведеним виникає ряд питань: 1) чи потрібно замовникам за результатами здійснення запиту пропозицій оприлюднювати звіт про договір укладений без використання електронної системи закупівель і якщо так, то як технічно це робити, адже відповідний звіт, передбачений п. 68 Постанови №822, замовник не розміщує самостійно, а формується він автоматично електронною системою закупівель після завершального етапу запиту пропозицій – публікації договору? ; 2) чи входить до повноважень Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів здійснення моніторингу саме закупівель що здійснюються через електронний каталог шляхом запиту пропозицій?

Між КП "Донецький регіональний центр поводження з відходами" та ТОВ "Хозхімсервіс" за наслідками переговорної процедури UA-2021-10-18-014732-c укладений договір №2-Т від 03.11.2021 про будівництво сміттєперевантажувальної станції із сортувальним обладнанням у м. Бахмут Донецької області. На теперішній час договір повністю не виконаний. Термін дії договору був встановлений до 31.12.2021. Проте сторони неодноразово продовжували строк його дії. Додатковою угодою від 30.05.2022 строк подовжений до 31.12.2023. На теперішній час м. Бахмут тимчасово окуповане. Інформація про стан незавершеного будівництва відсутня. Фінансування будівництва на 2023 рік замовником передбачено не було. Прошу повідомити чи законно укладати додаткові угоди про подовження дії договору при таких обставинах. Які дії повинні вчинити замовник та виконавець робіт у такому випадку, якщо фінансування не передбачено, стан будівництва не відомий, термін реального виконання робіт не може бути визначений з об'єктивних обставин?