17.11.2016
Запитання Тема: Відкриті торги
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»
п. 27) постачальник природного газу - суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають :
пп 27) транспортування та розподіл природного газу, газу (метану) вугільних родовищ, його зберігання в обсягах, що перевищують рівень, встановлений ліцензійними умовами, та постачання, крім постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом;
Згідно з Листом Мінекономрозвитку від 01.12.2015 N 3302-05/40083-06 та відповідно до положень частини першої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» всім споживачам гарантується право вибору та зміни постачальника природного газу. При цьому у зазначеному Законі України відсутні поняття “постачальник природного газу за нерегульованим тарифом” та “постачальник природного газу за регульованим тарифом”.
Питання: чи потрібно вимагати ліцензію на постачання природного газу в учасників процедури закупівлі природного газу при здійсненні закупівлі за бюджетні кошти, якщо постачальникам природного газу за нерегульованими тарифами отримання ліцензій відмінили, чи не буде вимога про надання ліцензії в тендерній документації дискримінацією учасників закупівлі.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
16.11.2016
Запитання Тема: Відкриті торги
Згідно до ст.32 Закону Рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Повідомлення про намір укласти договір в свою чергу заповнюється електронною системою. Яким чином Замовник має надіслати повідомлення про намір укласти договір переможцю торгів?Електронна система сама його надсиилає??
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини шостої статті 28 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 32 Закону рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю.
Таким чином, повідомлення про намір укласти договір оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу та надсилається переможцю електронною системою закупівель, після визначення переможця та прийняття рішення замовником про намір укласти договір.
16.11.2016
Запитання Тема: Планування закупівель
Підскажіть будь ласка, при складанні річного плану закупівель на 2017 рік визначення предмету закупівлі згідно з ДК 021-2015 проводиться за 3-5 знаком для товарів та послуг, якщо предмет закупівлі не поділений на лоти. Як правильно вести облік коштів? До 200 000 грн. з ПДВ враховувати за третім знаком, чи за п'ятим знаком, щоб не перевищити поріг без тендеру? Сподіваюсь на розуміння та допомогу.
Відповідь
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
16.11.2016
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Згідно наказу МЕРТУ "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" №454 з 01.01.2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” (далі - CPV), за показниками третьої – п'ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Отже, чи має право замовник не проводити одну з процедур, що передбачена згідно ЗУ "Про публічні закупівлі" (відкриті торги, тощо) у випадку, якщо окремі товари або послуги належать до різних класів за показником четвертої цифри згідно CPV, або так само категорії за п'ятою цифрою, та вартість кожного з яких окремо не перевищує 200 тис. грн., але при цьому такі товари або послуги входять до групи за третьою цифрою CPV/класом за четвертою цифрою CPV, та вартість таких товарів або послуг в сукупності перевищує 200 тис. грн. в межах групи/класу?
Відповідь
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
16.11.2016
Запитання Тема: Предмет закупівлі
За класифікатором 016:2010 передбачено п'ять кодів (5-значних) для закупівлі овочів: 01.13.1 Овочі листкові, 01.13.2 Культури баштанні, 01.13.3 Культури овочеві плодоносні, інші, 01.13.4 Овочі коренеплідні, цибулинні та бульбоподібні, 01.13.8 Гриби та трюфелі.
За класифікатором 021:2015 передбачений лише один код (5-значний) для закупівлі овочів: 03221000-6 Овочі.
У нас є виробнича необхідність розпочати процедуру закупівлі (відкриті торги) овочів та грибів у 2016 році (грудень). Очікувана вартість при цому складає 410,0 тис. грн, аукціон (розкриття пропозицій) та укладання договору планується у 2017 році (січень-лютий).
У тимчасовому кошторисі на 2017 рік ці суми будуть передбачені.
У 2016 році для визначення предмета закупівлі використовується класифікатор 016:2010, а у 2017 році - класифікатор 021:2015.
Питання: чи можемо ми розпочати процедуру закупівлі у 2016 році по одному предмету закупівлі - овочі, не зважаючи на те, що за класифікатором 016:2010 - це п'ять 5-значних кодів, а за класифікатором 021:2015 - один 5-значний код? Наміру ділити закупівлю на окремі лоти в нас немає.
Дякую. Чекаю відповідь.
Відповідь
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Так, Порядком установлено, що положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року.
При цьому Згідно з Порядком положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.
Таким чином, при визначенні предмету закупівлі замовникам необхідно керуватись вимогами Закону та Порядку.