Уважно вивчивши роз'яснення Мінекономіки №3323-04/42505-06 від 27.06.2022 року щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану, а саме питання про відмінності застосування спрощеної закупівлі згідно з постановою №169 в якому не зазначено, що однією з відмінностей є створення та публікація річного плану. на сайті Прозорро у розділі Інфобокс міститься інформація: "В разі проведення спрощеної закупівлі за Постановою № 169 така закупівля не вноситься у річний план закупівель. Так само закупівля не вноситься до річного плану і в разі проведення запиту ціни пропозиції по Постанові № 169. При цьому замовнику необхідно своїм рішенням затвердити перелік та об’єми того, що буде закуповуватись за Постановою №169. Перелік може змінюватись ". Прошу Вас висловити свою позицію стосовно зазначеного питання. Заздалегідь вдячна.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі - постанова № 169) в умовах воєнного стану в Україні оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законом та Законом України “Про оборонні закупівлі”. У відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами) (далі – Указ Президента № 64) воєнний стан в Україні введений з 24.02.2022 та продовжений до 24.04.2022. Згідно з законопроектом № 7300 від 19.02.2022 року, внесеним Президентом України до Верховної Ради України, передбачається продовження воєнного стану ще на 30 днів (до 24.05.2022 року). Таким чином, замовники у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні закупівель в період воєнного стану керуються Постановою № 169. Згідно з Постановою № 169, договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Як показує практика укладення договорів (особливо замовниками, які здійснюють діяльність у сфері видобутку нафти і газу), строк дії договору про закупівлю може бути встановлений на рік чи більше. Це обумовлено, в першу чергу специфічними замовленнями та необхідністю додаткового часу для постачальників на виробництво того чи іншого товару або обладнання (напр.: виготовлення засобів індивідуального захисту, трубної продукції, яка використовується лише в нафтогазовидобуванні, специфічних технологічних установок тощо). З огляду на вищевказане, може виникнути ситуація, за якої замовники здійснюються закупівлі в період воєнного стану відповідно до Постанови № 169 (орієнтовно на даний момент до 24.05.2022 року), тоді як строк дії договору потенційно буде більшим за строк дії воєнного стану в Україні. При цьому, Постанова №169 не містить жодних обмежень щодо строку дії договорів, які укладають в умовах воєнного періоду. Враховуючи вищенаведене, з метою недопущення порушень вимог законодавства України, застосування єдиного підходу до умов договорів про закупівлю, які укладаються в період воєнного часту, просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи можуть замовники при укладанні договорів про закупівлю згідно з Постановою № 169 вказувати строк дії договору більший, аніж строк дії воєнного стану, який встановлений відповідним законом України на момент укладення договору про закупівлю? 2. Якщо воєнний стан не буде продовжено, то чи мають замовники право продовжити до повного виконання співпрацю за договорами закупівлі, які були укладені у період дії воєнного стану, але строк виконання яких (поставка товару, надання послуг, виконання робіт) виходить за строк дії воєнного стану? Чи у такому випадку замовнику потрібно розірвати такий договір та/або вжити заходів щодо утримання від здійснення нових замовлень на товари/послуги/роботи, строк постачання/надання/виконання яких буде поза періодом воєнного стану в України (якщо така опція передбачена умовами договору)?

Чи дозволяється в договорах про закупівлю, який укладено за результатами проведення переговорної процедури встановити, що умови договору застосовуються до відносин між контрагентами (постачання послуг тощо), які виникли до його укладення (ч.3. ст. 631 ЦК України).

Замовником було розпочато процедуру закупівлі відкриті торги. Заклад змінив своє найменування. Як повинен діяти замовник в даній ситуації для недопущення порушень у сфері закупівель: завершити процедуру, або внести зміни до тендерної документації, або скасувати та розпочати нову процедуру?

Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”: 1) відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів (частина перша статті 11): – шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; – шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); – шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством. 2) уповноважена особа (особи) – службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту) (пункт 35 частини першої статті 1); 3) уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення (частина сьома статті 11). Згідно з Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами) (далі – Правила): – право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями (пункт 1 глави 1 розділу ІІ); – право на видання певного виду розпорядчого документа (постанови, рішення, наказу, розпорядження) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється правовим статусом установи та порядком прийняття управлінських рішень (на підставі єдиноначальності або колегіальності) (пункт 4 глави 1 розділу ІІ); – в установах, що діють на основі колегіальності, їх керівники мають право приймати єдиноначальні рішення з вузьких питань і видавати в межах своєї компетенції інші види розпорядчих документів (пункт 4 глави 1 розділу ІІ). Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”: – Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14); – Голова Національного банку України керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної Законом України “Про Національний банк України” (пункт 1 статті 19). Відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”: – Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) здійснює управління поточною діяльністю Фонду (частина перша статті 11); – Директор - розпорядник Фонду керує поточною діяльністю Фонду (пункт 1 частини першої статті 14). Прошу надати роз’яснення: 1) ким (з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі”) в умовах особливого періоду та введеного правового режиму воєнного стану має видаватися розпорядчий документ про затвердження положення про уповноважену особу Національного банку України: Правлінням Національного банку України (колегіально) чи Головою Національного банку (одноосібно)? 2) ким (з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі”) в умовах особливого періоду та введеного правового режиму воєнного стану має видаватися розпорядчий документ про затвердження положення про уповноважену особу Фонду: Виконавчою дирекцією Фонду (колегіально) чи Директором - розпорядником Фонду (одноосібно)?