Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. При цьому формою річного плану закупівель, яка відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), передбачено, що замовник вказує в річному плані розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі.
Ураховуючи зазначене, складання річного плану та внесення до нього змін, є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
При цьому питання передумов закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06
Таким чином, у разі якщо замовником планується придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Отже, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.