Підприємство уклало договір на постачання теплової енергії з бюджетною організацією. Умовами договору визначена форма оплати - передоплата (для комунального підприємства це дуже важливо). При формуванні звіту про результати проведення процедури закупівлі Замовник припустився помилки і у графі "Тип оплати" зазначив "Післяоплата" повністю нівелювавши попередні домовленості скріплені підписами та печатками. Оскільки Держказначейство не дивиться на умови договору, а керується відомостями у Звіті відмовляючись виконувати передоплату. Повторюю: Для комунального підприємства - ЦЕ ВКРАЙ ВАЖЛИВО! Сайт "Прозорро" відповів, що помилку виправити неможливо, посилаючись на Технічне завдання, розроблене Вашим Міністерством. Питання: Навіщо проводити такі процедури, коли технічну помилку, яка НИЩИТЬ скріплені домовленості неможливо виправити? Якщо є шлях для виправлення помилки - дайте пораду. Якщо нема, то Ваше Технічне завдання НЕДОСКОНАЛЕ.

Замовник незаконно відхилив мою тендерну пропозицію (ТОВ "Буд Оптіма") мотивуючи це відсутністю ліцензії (ліцензія не потрібна на торгівлю будівельними матеріалами згідно діючого законодавства України) та не на їх бланку надав інформацію про компанію. https://dozorro.org/tender/UA-2020-02-21-000805-a#tender

Доброго дня! У 2018 році був заключений договір з нерезидентом (Росія) на виконання робіт, у договорі ціна договору зазначена в рублях, а в системі - в гривнях (переведена по курсу НБУ по закінченню аукціону). Як правильно проставити виконання договору в системі (в рублях чи в гривні), адже ніде не має інформації, що можна зробити перерахунок в гривню, по курсу НБУ, після підписання договору, в тому числі під час заключення додаткових угод, закриттю, виконанню договору.

Доброго дня! Суть питання: При подання тендерної документації, учасник погодився на умови запропоновані замовником, та прописав в догорові ціну за перевезення не регулярні перевезення, ціна за км). Після чого, оприлюднив на майданчику договір. Після визначення переможця, при підписанні догорові, переможець змінив розцінки (за км) та прописав додаткову розцінку. Запитання, як діяти в таких ситуаціях?

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України від 25.12.2015 № 922 «Про публічні закупівлі» (із змінами, внесеними згідно із Законом від 19.09.2019 № 114) (далі – Закон) відповідальність за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником. Згідно з пунктами 1, 2 частини десятої статті 11 Закону уповноважена особа планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель, здійснює вибір процедури закупівлі. Водночас пунктом першим статі 4 розділу Х прикінцевих та перехідних положень Закону від 19.09.2019 № 114 до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет для організації та проведення процедур закупівель. Одними із дій тендерного комітету, передбачених цим Законом є: планування закупівлі, складання та затвердження річного плану закупівель, здійснення вибору процедури закупівлі. Відповідно до норм Закону у Замовника створено тендерний комітет для проведення процедур закупівель та визначено уповноважену особу для проведення спрощених закупівель. Питання: 1) хто повинен затверджувати річний план закупівель якщо Замовником одночасно створено тендерний комітет для проведення процедур закупівель та визначено уповноважену особу (уповноважених осіб) для проведення спрощених закупівель, а річний план закупівель формується в цілому по Компанії? 2) хто повинен підписувати протокол щодо прийняття рішення про затвердження річного плану закупівель?