Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Після оголошення закупівлі статус в плані автоматично змінюється на «Оголошено тендер» відповідно до функціоналу Prozorro. Якщо Замовник скасовує торги через відсутність потреби, то з 01.11.2019 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель відсутня можливість виключити таку закупівлю з плану закупівель. Не зважаючи на те, що така закупівля залишається в плані, чи має право Замовник не враховувати її при визначенні процедури для нових закупівель по відповідному коду Єдиного закупівельного словнику ДК 021:2015?
Планується оголошення міжнародної публічної закупівлі на надання послуг та закупівлі програмного забезпечення. Закупівлю планується провести одну, але нюанс в тому, що послуги надаються з ПДВ, а програмне забезпечення, згідно ст. 26 Підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, без ПДВ.
Питання наступні:
1. Як правильно (згідно діючого законодавства) оголосити закупівлю?
2. Як відзвітувати перед ДП "ПРОЗОРРО" про проведення закупівлі?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Просимо надати роз'яснення чи потрібно відповідно до Закону № 922 у редакції Закону № 114 вносити до Річного плану закупівель закупівлі до 50 тис грн.?
Питання виникло з огляду на умову цього закону у ст. 4, що У річному плані повинна міститися така інформація: договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - для замовників, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частин другої та шостої статті 3 цього Закону.
Тобто відсутня умова про ч. 3 ст. 3 Закону.
На наші попередні запити надані відповіді за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=731e75c3-6d23-4efd-9792-5be064719229&lang=uk-UA та на: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5644094f-5d84-4c2f-99d3-68bb2a8791fe&lang=uk-UA.
Однак, слід звернути увагу, що питання не є подібними ні за змістом і по суті, оскільки у запиті Інституту водних проблемі меліорації Національної академії аграрних наук України йдеться мова про послуги сторонніх організацій при виконанні державною науковою установою науково-дослідних робіт.
Наше питання полягає в тому, чи регулюється Законом України «Про публічні закупівлі» оплата адміністративної послуги за проведення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації центральному органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»?
Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону № 922 дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Просимо надати відповідь чи може замовник, у ситуації коли ним проводилось декілька процедур закупівель на один і той же предмет закупівель і в результаті було укладено декілька договорів, продовжити дію цих договорів на 20 % та при цьому в наступному році розпочати лише одну процедуру закупівлі?
А також які дії замовника, якщо ним за двома процедурами відкритих торгів було укладено два договори на закупівлю лікарських засобів. У кожному договорі зазначено МНН лікарського засобу і вони різні. Якщо замовник продовжить кожен такий договір на 20 % він повинен планувати проведення двох відкритих торгів чи може ці лікарські засоби обєднати в одну процедуру закупівлі?