25.08.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Підприємство) звертається для отримання безоплатної консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель.
Відповідно до п.3. ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Підприємство є замовником у розумінні Закону та застосовує Закон у випадку якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Крім того, Статутом Підприємства, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.02.2007 року № 167, передбачено, що однією із цілей створення Підприємства є комерційна діяльність для отримання прибутків та поповнення міського бюджету, Підприємство може надавати послуги як фізичним так і юридичним особам, в тому числі шляхом участі у тендерах, та має право здійснювати господарську діяльність на основі повної господарської самостійності. Підприємством можуть надаватися послуги (виконуватися роботи), зокрема, - ремонтні та будівельні роботи, знесення аварійних та інших об'єктів (ст. 3.2.11. Статуту). Надання таких послуг (виконання робіт) передбачає використання певних матеріалів та/або залучення субпідрядних організацій.
Оскільки підприємство є замовником в розумінні Закону, враховуючи ч.3 ст. 41 Закону, якою забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом просимо надати відповідь на питання:
1. Чи підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля товарів та/або послуг, необхідних Підприємству для виконання господарських договорів, укладених з іншим підприємствам (установам, організаціям), в тому числі за результатами перемоги у процедурі закупівлі, проведеній іншими замовниками?
2. Чи потребують включення до річного плану закупівель потреби у закупівлі товарів (робіт, послуг), які не є потребами власне Підприємства, але необхідні підприємству для надання послуг (виконання робіт) іншим підприємствам (установам, організаціям) на платній основі?
3. Чи потребують проведення процедур, передбачених Законом, закупівлі матеріалів та/або послуг, що необхідні Підприємству для здійснення господарської діяльності та реалізації своїх послуг на платній основі?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
20.07.2019
Запитання Тема: Планування закупівель
Добрий день! Комунальне підприємство (Замовник)має намір придбати автомобіль для вивезення сміття. Кошти для придбання автомобіля надає меценат - юридична особа шляхом надання безповоротної фінансової допомоги.Чи має право керівник підприємства придбати даний автомобіль без застосування норм закону України " Про публічні закупівлі"
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює придбання шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
21.10.2019
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Заклад планував закупівлю електричної енергії без розподілу в листопаді 2018 року на сумму 393110,00. Двічі відкриті торги не пройшли і замовник підписав договір за результатами переговорної процедури з постачальником універсальної послуги на суму 348724,75, куди входить сума розподілу. В січні було надано кошторис установі, де на КЕКВ 2273 було затверджено 489810,00 тисяч видатків. У Замовника утворилась економія коштів, на яку необхідно закупити додатково електричну енергію на листопад і грудень 2019 року. За якою процедурою робити додаткову закупівлю.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь Мінекономіки міститься в листах від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівлі", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06
При цьому відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
27.02.2019
Запитання Тема: Тендерна документація
Доброго дня. Прошу надати роз’яснення з наступного питання:
Відповідно до Тендерної документації замовника, встановлено вимогу надання на підтвердження повноваження посадової особи, серед іншого копії документу, що посвідчує особу (скан- копія всіх сторінок паспорту або ID-картки).
Разом з тим, відповідно до чинного законодавства України, «документ, що посвідчує особу:для громадян України - паспорт громадянина України, ... чи інший виданий державним органом документ, який має такі обов'язкові реквізити, як прізвище, ім'я, по батькові, фотокартку, підпис відповідальної посадової особи, відбиток печатки або штампу установи, яка видала документ, дату видачі».
Отже, виходячи з зазначеного вище, для ідентифікації посадової особи достатньо надати сторінки паспорту що містять прізвище, ім'я, по батькові, фотокартку, підпис відповідальної посадової особи, відбиток печатки або штампу установи, яка видала документ, дату видачі. У випадку паспорту-книжечки це сторінка 1-6. На нашу думку вимога, щодо надання скан-копії всіх сторінок паспорту є необґрунтованою та надлишковою. Окрім того персональна інформація посадової особи, понад ту, що необхідна для ідентифікації, не має відношення до предмету закупівлі та не впливає на зміст тендерної пропозиції, а вимога щодо обов’язковості її надання є порушенням Закон України «Про захист персональних даних».
Просимо надати роз’яснення, щодо правомірності встановлення замовником вимоги надати скан- копію всіх сторінок паспорту.
07.04.2020
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Відповідно до норми ст.11 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Питання щодо пункту 1 зазначеної статті. Покладення на працівників зі штатної чисельності функцій УО, як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством.
Відповідно до ст.105 КЗпП "оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника" - працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.
В розумінні закону, додаткова робота (виконання функцій УО), відповідає професії "Фахівець з публічних закупівель - 2419.2 за ДК 003:2010 Класифікатор професій". Тобто якщо ми покладаємо функції УО на працівника за іншою професією (бухгалтер, юрист), то слідуючи нормі КЗпП це має оформлюватись суміщенням (оскільки професії Фахівець з публічних закупівель і Бухгалтер/юрист різні за Класифікатором професій).Тобто роботодавець має ввести на підприємстві окрему посаду Фахівця з публічних закупівель і оформити суміщення професій (посад)?
Або ж можемо до повноважень бухгалтера або юриста прописати повноваження Фахівця з публічних закупівель і тоді розпорядчим рішенням керівника (наказом) покласти функції УО на бухгалтера чи юриста з такими розширеними повноваженням?
На скільки коректним є прописати до повноважень Бухгалтера/юриста повноваження, що відповідають іншій професії - Фахівець з публічних закупівель?
За якої умови виникає факт суміщення професій(посад), у разі, якщо такі посади передбачені на підприємстві чи відповідно до ДК 003:2010 Класифікатору професій?
Відповідь
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.