Доброго дня!, у кінці 2018 року замовником було укладено договір на проведення робіт на 1,4 млн грн. із строком дії договору до 31.12.2019, та відповідно до статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" оприлюднено звіт про укладений договір. Зазначений договір було зареєстровано у 2018 році за наявними бюджетними асигнуваннями 2018 року. У 2019 році виникає необхідність проведення додаткових робіт по зазначеному об’єкту за укладеним договором на загальну суму 500 т. грн. та замовнику надають додаткові кошти, які він об’єктивно не міг передбачити. Таким чином, у разі укладання додаткової угоди до договору загальна вартість договору складатиме 1,9 млн грн., що перевищую межу встановлену у статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», але 1,9 млн грн. складається із сум 2018 та 2019 бюджетних років, які є менші ніж порогова сума визначена статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» у частині закупівлі робіт.
Враховуючи вищезазначене, прошу надати відповідь на питання:
1. Чи повинен проводити замовник процедуру закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"? (прошу надати відповідь із зазначення «так» або «ні» та з обов’язковим посилання на нормативно-правові акти)
2. Чи зобов’язаний замовник укладати саме додаткову угоду до договору? (Цивільний кодекс не обмежує замовника на укладання окремого договору)
3. Як повинен замовник відобразити зазначену суму коштів (500 т. грн.) у додатку до річного плану у разі укладання додаткової угоди, оскільки за Вашою позицією у разі укладання додаткової угоди до тендерного договору у сумі до 20% відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» сума 20% у річному плані не відображається. Вищезазначений випадок є подібним до укладання додаткової угоди у сумі до 20% та може бути розглянутий, як аналогія права.
Разом з тим, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану (додатку до річного плану) та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, та передує їх проведенню.
Доброго дня!
Нашим підприємством розглядається тендерна документація Трипільскої теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" по предмету закупівлі: Вершкове масло. Допорогова закупівля.
В документації є завдання надати наступний документ, виданий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України з підтвердженням, що заміщення запропонованих Учасником товарів, робіт або послуг походженням з Російської Федерації іншими неможливе (у разі якщо Учасником запропоновано товари, роботи або послуги походженням з Російської Федерації).
Наше підприємство працює виключно з вітчизняними постачальниками сировини та виготовляємо самостійно усю лінійкю молочної продуції.
Потрібна чи нам така довідка? Якщо так, то які дії потрібні для її отримання?
Дякую.
Доброго дня!
Чи може уповноважена особа установи користуватися тим самим кабінетом замовника, що й тендерний комітет, якщо тендерний комітет і надалі буде провадити закупівлі?
Водночас з питань реєстрації в системі рекомендуємо звертатись безпосередньо до операторів авторизованих електронних майданчиків та адміністратора електронної системи закупівель.
04.02.2020
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
З 19 квітня 2020 року вступає в дію ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 року № 114-ІХ (далі Закон).
Ч. 4 Розділу Х Закону встановлено, що до 01.01.2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Замовник має право визначити уповноважену особу (осіб) та тендерний комітет (комітети), за умови, що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель.
Для цілей цього Закону тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом.
Уповноважені особи підтверджують рівень володіння знаннями у сфері публічних закупівель з урахуванням вимог абзацу другого частини восьмої статті 11 цього Закону.
Відповідно до п. 35 ст. 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Враховуючи вище викладені положення Закону просимо надати відповідь на наступне запитання:
Чи може тендерний комітет замовника складатись з його посадових осіб, що не підтвердили рівень володіння знаннями у сфері публічних закупівель в розумінні вимог абзацу другого частини восьмої статті 11 цього Закону та відповідно не являються уповноваженими (відповідальними) особами за проведення закупівель?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Доброго дня!
Було відмінено дві процедури відкритих торгів у зв'язку з подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій. Строк надання послуг по оголошщених закупівлях був 3 квартал 2019 року. Чи можна провести переговорну процедуру на підставі п.4 ч.2 ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі" у четвертому кварталі встановивши інший термін надання послуг?
Дякую!
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах №№ 191/2016, 156/2017 та 224/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями