Доброго дня! За посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62b71eef-db8d-47a4-ac2a-c6a64d3419de&lang=uk-UA , відсутня конкретна інформація, що ж робити із допороговими закупівлями які оголошено до 19.04.2020. Якщо допорогова закупівля не є процедурою закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» то новою редакцією Закону не заборонено завершити допороговізакупівлі таким самим чином як і процедури закупівель, то чому ДП Прозоро робить припущення і "вважає" що всі допорогові закупівлі потрібно переоголошувати https://infobox.prozorro.org/articles/chi-vidminyati-doporogovi-zakupivli-pislya-19-kvitnya-2020-roku . Прошу надати чіткі розяснення.

Доброго дня! Наша організація є розпорядником бюджетних коштів та Замовником у розумінні Закону. У червні 2018 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір на закупівлю робіт. Станом на 01.04.2021 виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не передбачених початковим проектом по вказаному об’єкту на суму що не перевищує 50 % від загальної суми договору. Просимо дати роз’яснення: 1) Чи можемо ми застосувати здійснення закупівлі без використання електронної системи (звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель) з тим самим учасником?; 2) Якщо ні, тоді яку саме та на яких підставах необхідно застосувати процедуру закупівлі для укладання договору закупівлі на додаткові роботи, не передбачені початковим проектом по цьому ж об’єкту.

Не подається заявка на виплату

17.11.20202 р. були прийняті зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), якими встановлено процедури реорганізації органів місцевого самоврядування базового та субрегіонального (районного) рівня, обумовлені змінами у адміністративно-територіальному устрої України. На підставі цього Закону у власність територіальних громад, території яких визначені розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. (далі – «сформовані громади») мають бути передані за місцем знаходження (див. п. 6-1, п. 6-2, абз. 4 п. 10 розділу 5 Закону): 1) нерухоме майно, титульним власником якого були територіальні громади, території яких включено до складу сформованих громад, а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг); 2) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих територіальними громадами, що увійшли до складу сформованих громад; 3) нерухоме майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад районів (тобто титульним власником якого є районні ради), а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг) – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України; 4) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих районними радами, – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України. Значну частину перелічених вище об’єктів та права засновників відповідних комунальних закладів (підприємств, установ) необхідно передати сформованим територіальним громадам до 01.01.2021 р., оскільки з цього моменту районні ради та ради розформованих територіальних громад не матимуть права здійснювати видатки на їх утримання. Зважаючи що зміни до Закону набули чинності лише 06.12.2020 р., зараз сільські, селищні та міські ради, а також районні ради, перші вибори у яких відбулися 25.10.2020 р., тільки розпочали процедури передачі та переоформлення прав на відповідне майно. У зв’язку із чим виникає низка запитань, пов’язаних із забезпеченням енергоносіями, харчуванням та іншими необхідними товарами та послугами комунальних закладів, установ та організацій, в умовах одночасної зміни назви, підпорядкування таких юридичних осіб, а також заміни розпорядників необхідних для закупівель коштів та початком нового бюджетного періоду. Зокрема: 1) чи вплине зміна назви та органу управління, до якого належить комунальний заклад, установа чи підприємство, яке вже уклало або знаходиться на певному етапі організації чи проведення публічної закупівлі на відповідну процедуру?

Доброго дня! Комунальне підприємство "Теплоенергетик" здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, а саме, виробництво і постачання теплової енергії населенню міста Кропивницького, бюджетним установам, іншим споживачам, тощо. Чи потрібно підприємству проводити тендер, як замовнику, на закупівлю електричної енергії (вартість закупівлі більше 1 млн. грн.), оскільки на ринку у 2019 році з"явилось декілька її постачальників, з урахуванням пп. 2) п. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якого дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси (в даному випадку електроенергія) для виробництва теплової енергії. Примітка. Електроенергія буде використовуватись, у тому числі, на забезпечення функціонування газових котелень по виробництву теплової енергії, на приміщення адміністративних та ремонтних корпусів, освітлення території, тощо (чи охоплюється це все словосполученням "для виробництва теплової енергії"). Наперед дякую за відповідь!