Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
29.03.2022
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
Тендерною документацією Замовника під час проведення процедури закупівля було передбачено внесення забезпечення виконання договору у формі завдатку (ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон)), зазначена вимога Підрядником виконана в повному обсязі на момент укладання договору. Під час дії правового режиму військового стану Підрядник звернувся до Замовника з проханням зміни забезпечення виконання договору у формі завдатку на банківську гарантію, з метою повернення вказаного завдатку для виплати заробітної плати своїм працівникам та сплати податків, зборів та обов’язкових платежів у зв’язку з скрутним становищем підприємства. Пунктом 5. Постанови КМУ від 01.08.2005 №668 (далі - ПКМУ №668) передбачено що істотними умовами договору підряду є порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду. Частиною 5 ст. 41 Закону передбачено, що Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі. Тобто, чи є тотожними поняття «забезпечення виконання договору» (відповідно до ст. 27 Закону) та «забезпечення виконання зобов'язань за договором» (відповідно до ПКМУ №668) Враховуючи вище викладене виникає питання чи є забезпечення виконання договору істотною умовою договору яка не може змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі? Довідково. Інформація щодо процедур закупівель з яких виникли питання оприлюднені на веб-сайті Уповноваженого органу за номерами: UA-2021-03-26-005114-c, UA-2021-09-02-012241-a
Відповідь
06.10.2020
Запитання      Тема: Інше
Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) чітко передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Аналогічна правова позиція викладена в листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020 "Щодо визначення замовників", де зазначено, що у разі, якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону. Аналіз вищенаведеного доводить, що замовниками є, зокрема, юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, у разі здійснення ними своєї діяльності не на промисловій чи комерційній основі. При цьому, такі особи повинні відповідати однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Таким чином, вирішальною ознакою для віднесення юридичної особи до замовника в розумінні Закону є те, чи здійснюється діяльність на промисловій чи комерційній основі. У разі, якщо юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади здійснюють свою діяльності на промисловій чи комерційній основі, відповідно вони не є замовниками у розумінні п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». У такому випадку, немає необхідності досліджувати чи вказані особи мають наступні ознаки: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів. Зазначена правова позиція неодноразово підтверджувалась рішеннями судів. Зважаючи на вищевикладене, прошу надати узагальнене роз'яснення для органів Казначейства щодо визначення замовників,а саме роз'яснити, що не будь-яка юридична особа, яка є розпорядником (одержувачем)бюджетних коштів вважається замовником в розумінні Закону, а лише та юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади та одночасно не здійснює свою діяльності на промисловій чи комерційній основі. Про наслідки розгляду цього звернення прошу повідомити у встановлений законом строк електронною поштою: [email protected]
Відповідь
15.01.2021
Запитання      Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою
При здійсненні процедури закупівлі, оголошення про проведення якої було оприлюднено відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, на підставі вимог части-ні 7 статті 28 та пункту 4 частини 1 статті 30 Закону, Замовником була відхилена тендерна пропозиція учасника. Не погодившись із зазначеним рішенням замовника щодо відхилення тендерної пропозиції, учасник подав до Постійно діючої адміністративної колегії Антимоно-польного комітету України (надалі – Колегія) скаргу на рішення замовника. Колегією було прийнято рішення, згідно з яким, за результатами розгляду зазначеної скарги, замовника зобов’язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника. З урахуванням зазначених обставин та при умові скасування замовником рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника прошу пояснити: - - того, чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржника з урахуванням невідповідностей, інформацію про які не було зазначено у попередньому протоколі розгляду тендерної пропозиції скаржника
Відповідь
17.07.2020
Запитання      Тема: Інше
Добрий день. Просимо надати роз’яснення щодо Ст.17 ЗУ «Про публічні закупівлі» п.12 ч.1 Ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі»: службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Замовник встановлює вимогу в тендерній документації щодо необхідності підтвердження учасниками у складі тендерної пропозиції відсутності підстав, встановлених п.п. 5, 6, 12 і 13 ч. 1-2 ст. 17 закону. При цьому підтвердження таких підстав може бути передбачено в довільній формі. Водночас для переможця замовник встановлює вимогу про надання документального підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених згаданими пунктами, та за п.12 довідку, видану Міністерством внутрішніх справ України. При цьому Замовник відмовляється приймати довідку з МВД за даним пунктом (про те, що службова особа учасника до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває), аргументуючи це тим, що ця довідка закриває п. 6 ч.1 ст.17 Закону, а не п. 12 Ст.17. Виходячи з цього чи є роз’яснення щодо необхідності надання додаткової довідки з МВД за п.12, чи довідка про відсутність кримінальної відповідальності, видана МВД, є документом, який надає переможець торгів для підтвердження відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції за п.12 ч.1.Ст.17 Закону ?
Відповідь
03.06.2020
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
Добрий день. В лютому 2020 року укладено прямий договір на суму 4600 грн., відповідно, в додатку до річного плану закупівель була запланована аналогічна сума. В червні поточного року виконавець змінює тарифи за послуги в сторону збільшення. Загальна сума договору збільшиться приблизно на 300 грн. Згідно з ч.6 Розділу Х Закону України "Про публічні закупівлі" зміни до договорів про закупівлю, укладених до 19.04.2020 вносяться в порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Чи правильно буде внести зміни в договір наступним чином:1.) збільшуємо в річному плані закупівель суму на 300 грн.; 2.) укладаємо додаткову угоду про зміну ціни; 3.) в електронній системі договір (додаткову угоду) та/або повідомлення про внесення змін до договору НЕ публікуємо. Дякую
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json