Доброго дня, переглянувши деякі процедури публічних закупівель, виявлено дискримінаційність процесу порівняння тендерних пропозицій за ціною при участі постачальників, які мають різні системи оподаткування. Загальна ціна товару у постачальника, який не являється платником ПДВ, значно нижча за ціну, запропоновану платником ПДВ, що зменшує надходження податків до бюджету. В даному випадку порушуються принципи здійснення публічних закупівель таких як дискримінація учасників та добросовісна конкуренція серед учасників. Отже, необхідно передбачити в системі коректне порівняння пропозицій різних учасників.

Відповідно до роз’яснень, наданих у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06, розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі не регулюється законом і здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки такого предмета, умов та обставин здійснення конкретної закупівлі. При цьому очікувана вартість згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» від 08.02.2020 № 275 визначається як «розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів». Виходячи з вищезазначеного замовники у разі якщо предмет закупівлі є об’єктом оподаткування ПДВ визначають його очікувану вартість із урахуванням ПДВ, і відповідно в оголошенні про проведення процедури закупівлі очікувана вартість предмета закупівлі, як правило, зазначається із ПДВ. У такому випадку в електронній системі закупівль за технічною реалізацією незалежно від того, чи визначив учасник конкретної процедури закупівлі ціну своєї тендерної пропозиції з ПДВ або без ПДВ, вона відображатиметься з ПДВ. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону (частина 1 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі»). У разі зазначення в оголошенні про проведення процедури закупівлі очікуваної вартості процедури закупівлі з ПДВ і встановлення замовником єдиного критерію оцінки – «ціна», найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція визначатиметься електронною системою закупівель без урахування того, чи включив учасник у ціну своєї тендерної пропозиції ПДВ. І як вже зазначалося вище, ціна тендерної пропозиції кожного учасника процедури закупівлі визначатиметься автоматично з ПДВ. Таке технічне рішення, впроваджене адміністратором електронної системи закупівель, в свою чергу, може спотворювати результати електронного аукціону за умови подання учасниками тендерних пропозицій для участі в конкретній процедурі закупівлі з урахуванням ПДВ і без ПДВ. Так, наприклад, ДП «НАЕК «Енергоатом» було оголошено процедуру закупівлі, очікувана вартість якої визначена з ПДВ. Для участі в процедурі закупівлі тендерні пропозиції були подані трьома учасниками. За результатами аукціону найбільш економічно вигідною було визначено тендерну пропозицію з ціною 36 100 000,00 грн. з автоматично поставленою електронною системою закупівель позначкою «з ПДВ». Проте, як виявилося за результатами розгляду тендерної пропозиції (цінової), поданої відповідно до вимог тендерної документації переможцем процедури закупівлі, ціна тендерної пропозиції переможця сформована ним без урахування ПДВ. При цьому переможець зареєстрований як платник ПДВ (на момент подання тендерної пропозиції реєстрація була призупинена відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України). Тоді як цінові пропозиції інших двох учасників були подані і сформовані з урахуванням ПДВ і становили 36 400 000,00 грн з ПДВ і 36 850 000,00 грн з ПДВ. Керуючись пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо порядку дій замовника в окресленій вище ситуації, які мають забезпечити дотримання встановлених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них. Надати рекомендації, в якій спосіб забезпечити рівність для участі платників ПДВ та не платників ПДВ в одній процедурі закупівель.

Щодо визначення замовником вартісних мереж для встановлення вимог щодо локалізації товарів: На початку року замовником за кодом ДК 021:2015 42120000-6 Насоси та компресори здійснена закупівля з очікуваною вартістю 120 000 грн. – вимоги щодо локалізації товару у тендерній документації замовником не встановлювалися. Через деякий час у замовника, виходячи з потреб підприємства, виникла необхідність за тім же кодом 42120000-6 Насоси та компресори здійснити закупівлю з очікуваною вартістю 90 000,00 грн. Чи встановлювати вимоги щодо локалізації товару при закупівлі з очікуваною вартістю 90 000,00 грн., керуючись Порядком визначення предмету закупівлі та пунктом 61 розділу Х Закону «Про публічні закупівлі», а саме –у річному плані закупівель замовника очікувана вартість за всіма закупівлями за кодом 42120000-6 Насоси та компресори перевищує 200 000,00 грн.? Чи закупівля з очікуваною вартістю 90 000,00 грн. та всі подальші закупівлі за тім самим кодом (з очікуваними вартостями менш 200 000,00 грн.) підпадають під дію пункту 15 ПКМУ від 12.10.2022 № 1178 «Особливостей…», а саме – є додатковими потребами наступних періодів, які замовник не міг передбачити на момент здійснення планової закупівлі на початку року та, отже, до цих закупівель вимоги щодо локалізації у тендерній документації не встановлюються.? З приводу того, що на підставі вимог пункту 2 ПКМУ від 17.02.2023 № 157 пункт 15 «Особливостей…» набирає чинності з 03.07.2023 чи встановлювати наразі замовнику вимоги щодо локалізації у тендерній документації при закупівлі товарів з очікуваною вартістю менш 200 000,00 грн., якщо за тим самим кодом 42120000-6 Насоси та компресори очікувана вартість всіх закупівель перевищує 200 000,00 грн.?

Процедура закупівлі проводилась шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. 02.03.2023 було розпочато відкриті торги на закупівлю послуг з очікуваною вартістю 1050000,00 грн, які не відбулись, через неподання жодної тендерної пропозиції. 15.03.2023 було вдруге розпочато відкриті торги на таку ж саму очікувану вартість, але з деякими змінами у технічному завданні. У торгах приймали участь 2 учасники, але через невідповідність у технічному завданні (кошторисній документації) їх пропозиції було відхилено. Чи зберігається право на укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, посилаючись на першу закупівлю від 02.03.2023, яка не відбулась, з урахування збереження вимог до предмета закупівлі, його технічних, кількісних та якісних характеристик, проекту договору про закупівлю, а також вимог до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю?

1) Тендерною документацією передбачено, що на підтвердження технічних і якісних характеристик предмета закупівлі, учасник у складі пропозиції має надати: договірна ціна; пояснювальна записка; локальний кошторис; відомість ресурсів; розрахунки загальновиробничих та адміністративних витрат; розрахунок вартості експлуатації машин та механізмів. Проте в наданій пропозиції відсутній один розрахунок, а саме розрахунок загальновиробничих та адміністративних витрат. Враховуючи зазначене чи може замовник надати 24 години на виправлення даного порушення, чи це одразу відхилення пропозиції бо відсутній один з розрахунків, що відноситься до технічних характеристик предмету закупівлі? 2) В дефектному акті опублікованому замовником до тендерної документації вказано 65 позицій, у дефектному акті наданому учасником у пропозиції відсутня одна позиція, і ця ж позиція не врахована учасником в кошторисних розрахунках. Враховуючи зазначене чи може замовник надати 24 години на виправлення даного порушення, чи це одразу відхилення пропозиції ? 3) В дефектному акті опублікованому замовником до тендерної документації є позиція «шпаклювання простих фасадів…», у дефектному акті наданому учасником пропозиції «шпаклювання простих фасадів…» відсутня, проте з’явилась нова позиція «штукатурення розчином….», при цьому об’єм (кількість) відповідає вимогам що зазначено замовником в дефектному акті під час публікації закупівлі. Враховуючи зазначене чи може замовник надати 24 години на виправлення даного порушення, чи це одразу відхилення пропозиції ?