Доброго дня.
Допоможіть поступити правельно.
Відбулися торги,підписано договір, за висновком Аудитслужби - Замовником укладено договір з порушенням ч.4 ст.36 Закону, який відповідно до абз.1 ч.І ст.37 Закону є нікчемним (зміна істотних умов договору - конкретніше - добавлений один пункт до договору, що був поданий Учасником в тендерній пропозиції).
Питання: Як правельно вийти з цієї ситуації, коли договір вже укладено? Розірвати з Переможцем Договір на підставі ч.4 ст.36 Закону, який відповідно до абз.1 ч.І ст.37 Закону є нікчемним та оголосити нову процедуру відкритих торгів? Чи можливо внести в договір зміни із виключенням пункту, через який сталося порушення істотних умов договору?
Замовником у 2017 році було проведено процедуру відкритих торгів щодо закупівлі робіт з капітального ремонту. У цьому ж 2017 році замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі на підставі п.6 ч.2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі". У 2018 році знову з'явилися додаткові будівельні роботи, які не зазначені у початковому проекті, але які технічно і економічно пов'язані з головним (первинним) договором. Чи має право замовник провести додаткову переговорну процедуру закупівлі на підставі п.6 ч.2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі". Якщо так, то загальна вартість додаткових робіт по даній переговорній процедурі не повинна перевищувати 50% вартості головного (первинного) договору заключеного за результатами проведення основної процедури проведення відкритих торгів, чи 50 % з урахуванням суми основного договору та суми договору по першій переговорній процедури в сукупності?
Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон).
Керуючись статтею 8 Закону, прошу Вас надати роз’яснення на такі питання:
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 №454. Так, Порядком установлено, що положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу II Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.
Враховуючи той факт, що з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься виключно на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749, просимо надати роз’яснення: яким чином повинні відображатися у плані закупівель на 2017 рік процедури, які були розпочаті наприкінці 2016 року та є перехідними, адже предмет закупівлі по ним було визначено на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 та національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»?
Відповідь
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-01/37708-07 “Щодо визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Згідно із статтею 5 цього Закону Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Згідно із статтею 6 цього Закону: Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу.
Звертаємось з проханням про наступну консультацію: чи обов’язково тендерну пропозицію учасник повинен підписати шляхом накладання електронно-цифрового підпису? Такий ЕЦП є обов’язковим, чи це залежить від вимог Замовника, що зазначені в тендерній пропозиції?
П.2 ч.2 ст. 35 ЗУ України "Про публічні закупівлі" передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується у випадку відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, за відсутності при цьому альтернативи.
Питанння:
1.Чи йдеться в даному випадку мова виключно про ринок України, чи необхідно здійснювати аналіз міжнарондного ринку на предмет альтернативи?
2.Чи достатньо підтвердження Торгово-промислової палати України, про відсутність на ринку України конкуренції чи альтернативи щодо предмету закупівлі?