Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Разом з тим, оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть  використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).

Згідно з  розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.

Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН  А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.

У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва.

Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону.

При цьому у разі виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити або виділення додаткових коштів, такий предмет закупівлі буде вважатися новим предметом договору.

Крім того, у запиті 183/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f4a32a0e-5cb5-4ec0-9b8b-5b96e1adbbb5&lang=uk-UA міститься відповідь щодо внесення змін до договору.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на  питання щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі двічі відмінених відкритих торгів міститься у запиті 421/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f8c1784-7e9c-41f0-a564-12b95a8ac596&lang=uk-UA

Разом з тим Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з частиною шостою статті 3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.

Для цілей пункту 4 частини першої цієї статті діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер: 1) забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG; 2) забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам;3) забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам, диспетчерське управління та забезпечення відпуску електричної енергії до/з системи передачі/розподілу та забезпечення функціонування ринку електричної енергії "на добу наперед" і внутрішньодобового ринку електричної енергії та балансуючий ринок електричної енергії та організація купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках; 4) забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення; 5) проведення зрошувальних, осушувальних або осушувально-зволожувальних меліоративних заходів, якщо обсяг води, що використовуватиметься для постачання питної води, становить більш ніж 20 відсотків загального обсягу води, одержання якої забезпечують зрошувальні чи осушувальні системи; 6) надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування, забезпечення функціонування міського електричного транспорту, у тому числі метрополітену, та експлуатація його об’єктів для надання послуг з перевезення, а також надання послуг з перевезення пасажирів автобусами в межах міст, з дотриманням умов, визначених відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на визначених ними маршрутах; 7) надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден; 8) надання послуг поштового зв’язку; 9) розробка родовищ нафти і газу, родовищ вугілля та інших видів твердого палива, видобуток нафти, вугілля та інших видів твердого палива.

Для цілей цього Закону афілійованими підприємствами вважаються відокремлені підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник має вирішальний вплив, або суб’єкти господарювання разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:

органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання;

наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.

Таким чином, у разі якщо замовник, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання здійснює закупівлі товарів, робіт і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 1 частини шостої статті 3 Закону.

При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частинами п'ятою та шостою статті 3 Закону, є вичерпний.

В інших випадках замовник здійснює закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 3 Закону.

Водночас питання визначення сфери застосування Закону та делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запитах 623/2017 та 1031/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2ba442-66df-4bf8-8304-135b6e9dbf52&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92aa9ffe-88b9-4e07-9a76-176d8776e35b&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини восьмої статті 3 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуг енергосервісу.

Наразі чинним нормативно-правовим актом у сфері послуг  енергосервісу є Закон України від 09.04.2015 № 327-VIII “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”.

Разом з тим відповідно до положення Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (далі - Держенергоефективність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Держенергоефективність є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Тому, з питань, порушених у запиті пропонуємо звернутися до Держенергоефективності.

Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон).

Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.

При цьому пунктом першим частини другої статті 22 Закону визначено, що тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.

Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.