20.03.2019
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
За результатами тендерних процедур 22.01.2019 укладено тендерний договір на пострачання природного газу.
Чи може бути підставою постанова національноої комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальнах послуг від 30.11.2018 № 1573 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 липня 2018 року № 788» стосовно внесення змін до укладеного договору від 22.01.2019 щодо нових зобов’язань сторін за укладеним тендерним договором ?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо випадків зміни істотних умов договору про закупівлю, передбачених Законом, висвітлена у листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
12.05.2020
Запитання Тема: Тендерна документація
Добрий день. Просимо надати розіяснення стосовно вимог нового Закону. Статтею 31 Закону встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо, зокрема переможець процедури закупівлі:не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону. Тим самим, ст. 17 цього Закону педбачено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. Нормою Закону не визначено не вимагає від учасника або переможця. Слід зауважити, що інформація про надання ліцензія міститься у вільному доступі у вигляді відкритих даних. Таким чином, незрозуміло чи має вимагати замовник надання переможцем копії ліценгзії. Але у разі її ненадання має відхилити переможця. Тобто, статті Закону суперечать одна одній.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною другою статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Отже, Законом встановлено імперативну норму щодо надання переможцем процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю копії ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом.
21.12.2020
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Чи може узгоджена ціна пропозиції учасника переговорної процедури закупівлі бути більшою за суму, яка зазначена у плані закупівель, а також у самій закупівлі в якості очікуваної вартості?
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-18-009328-c
23.07.2020
Запитання Тема: Допорогові закупівлі
Доброго дня! Згідно чинної редакції Закону України "Про публічні закупівлі" у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.
Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі (абз.абз. 1-3 ч. 7 ст. 14 Закону). При цьому абз. 4 ч. 7 ст. 14 Закону замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів. Отже після завершення періоду уточнень у спрощеній закупівлі неможливо надати відповідь на питання учасника, або відредагувати розміщену інформацію про закупівлю. Але якщо питання від учасника надійде наприклад за 10 хвилин до завершення періоду уточнень, то цілком можливою є ситуація, коли немає можливості надати на неї відповідь до завершення періоду уточнень. Але якщо відповідь не надано, то формально присутнє порушення абз. 3 ч. 7 ст. 14 Закону, згідно якої замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі. При цьому на мою думку цілком можливе зловживання деякими учасниками такою можливістю для зриву спрощених закупівель (у разі скасування закупівлі замовником на підставі п. 2 ч. 17 ст. 14 Закону, а саме неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель). Як бути замовнику в такій ситуації (надходження питання від учасника за пару хвилин до завершення періоду уточнень, і технічна неможливість розглянути його протягом одного робочого дня з дня його оприлюднення та надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі згідно абз.3 ч. 7 ст. 14 Закону)?
21.07.2020
Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Наказом від 11.06.2020 № 1082 Мінекономіки затвердило новий Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, який набрав чинності 17.07.2020 (далі — Порядок розміщення).
Згідно з п. 12 Порядку розміщення, встановлено, що під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначають інформацію щодо:
назви предмета закупівлі;
коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їхньої назви.
Водночас, у п. 14. Порядку розміщення зазначено, що в оголошенні, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомленні про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація: назва товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі та коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
У зв’язку з цим, просимо роз’яснити:
Питання 1: що таке «код товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі» - це код за показником 5-9 цифри?
Питання 2: наказ від 15.04.2020 № 708 «Порядок визначення предмета закупівлі» не містить в собі вимоги зазначати код для товару за показником іншої, ніж 4та цифра? Ци буде вважатись порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», якщо для кожної номенклатурної позиції товару замовником буде зазначений код за показником 4 ої цифри класифікатору?
Питання 3: у випадку якщо кожній номенклатурній позиції товару замовником буде присвоєний код за показником 5-9 цифри, в системі відобразяться лише ці коди. В якому полі та яким чином оприлюднити загальний код за показником 4 ої цифри?
Питання 4: Чи відображати інформацію, відповідно до п.14 у Річному плані?