27.08.2021
Запитання Тема: Відкриті торги
Відповідно до п.3, ч. 3. статті 29 Закону встановлено інші критерії оцінки із позначенням "зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі." Неодноразово звертали увагу, що замовники встановлюють неціновий критерій як "Найуспішніший досвід виконання аналогічного договору" у розмірі сум виконаних аналогічних договорів.
Прошу надати розяснення, чи має право замовник встановлючати нецінові критерії відповідно до переліку статті 16 Закону (наявність обладнання та матеріально-технічної бази, аналогічні договори, працівники та aінансова спроможність).
Чи слово "зокрема" означає, що перелік нецінових критеріїв відповідно до Закону є вичерпний?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.04.2021 № 3304-04/20327-06 “Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозиці”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20327-06
Водночас замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
26.08.2020
Запитання Тема: Планування закупівель
Прошу надати роз'яснення щодо послідовності дій у випадку, коли вже оголошено спрощену закупівлю, а в річний план додано нову потребу і сума перевищила межі статті 3 частини 1 пункту 2 та перейшла у відкриті торги. Чи має право замовник завершити спрощену закупівлю, чи зобов'язаний її скасувати та оприлюднити нову по відкритих торгах?
07.10.2019
Запитання Тема: Виконання договору
Відповідно до п. 28 ст. 1 Закону «Про публічні закупівлі», в редакції прийнятій Верховною радою України 19.09.2019 (далі – Закон в новій редакції), спрощена закупівля, це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону;
При цьому ч. 10 ст. 3 Закону в новій редакції визначає, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
Частиною 6 розділ 10 Закону в новій редакції (прикінцеві та перехідні положення) передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
Водночас Законом в новій редакції встановлено, що договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Схоже визначення міститься в поточній редакції Закону з чого випливає, що прикінцеві та перехідні положення застосовуються лише до договорів укладених за одною із процедур визначених Законом.
Керуючись нормами Закону в поточній редакції, АТ «Укрпошта», як Замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, укладає прямі договори з постачальниками на закупівлю товарів і послуг, якщо вартість предмета закупівлі за такими договорами не дорівнює та не перевищує 1 мільйон гривень. При цьому строк дії таких договорів може становити декілька років з моменту його укладення.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення чи правомірні дії замовника після набрання чинності Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції прийнятій Верховною радою України 19.09.2019 щодо придбання товарів та послуг (фактичне отримання товарів і послуг та набуття права власності на них), якщо таке придбання здійснюється на підставі господарських договорів укладених без процедур закупівель визначених Законом, до набрання чинності нової редакції Закону, якщо укладення таких договорів відповідало вимогами законодавства та Закону на момент його укладення.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас Верховною Радою України 19.09.2019 прийнято проект Закону України № 1076 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі – Законопроект № 1076).
Разом з тим, відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Так, відповідно до частини першої Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Законопроекту № 1076 цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через шість місяців після дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців після дня його опублікування.
З огляду на викладене, після набрання чинності та введення в дію Законопроекту № 1076, Уповноважений орган буде виконувати функції відповідно до статті 8 Закону, зокрема надавати узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування норм цього законопроекту.
29.08.2019
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Розпорядженням КМУ №455-р від 26 червня 2019 р. «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених для Державного агентства з питань електронного урядування у 2019 році (загальнодержавні видатки та кредитування)», для впровадження системи електронного документообігу в Державному агентстві рибного господарства віділено кошти в сумі 2000 тис. гривень.
На виконання цього, поряд із закупівлею серверів та комп'ютерів, необхідно прокласти локальну мережу.
Виникає питання, як визначити цей предмет закупівлі - як роботу чи як послугу.
Діюча редакція пунктів 17) та 22) статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" не дає однозначної відповіді на це питання.
Це, на нашу думку, не може вважатися послугою - поточним ремонтом, але чи може розглядатися, як робота - технічне переоснащення діючих підприємств?
Як визначити прокладку локальної мережі - як роботи чи як послуги?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Так, порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (зі змінами).
Визначення понять “послуги” та “роботи” наведено відповідно в пунктах 17 та 22 частини першої статті 1 Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”. При цьому замовник самостійно визначає предмет закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку та вимог Закону.
01.02.2019
Запитання Тема: Виконання договору
Доброго дня. Було укладено додаткову угоду (Істотні умови договору не змінено - предмет, ціна та строки виконання не змінні).
Чи потрібно дану угоду публікувати в ПРОЗОРО?
Якщо потрібно то яким чином її опублікувати, якщо під час публікації потрібно вибрати пункт відповідно до ч.4 ст.36 Закону. Але жоден пункт не підпадає під нашу зміну