10.01.2022
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі», заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Таким чином, системний аналіз положень Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави стверджувати, що для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону двічі відмінено має бути одну й ту саму процедуру відкритих торгів, тобто таку, що передбачена одним й тим самим річним планом закупівель (на той самий рік).
Такому висновку відповідає зміст листа Мінекономіки № 3304-04_60124-06 від 03.10.2020 та додатків до нього, відповідно до яких застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону пов’язується з умовою прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.
Аналогічною була і практика роз’яснень Мінекономіки, зокрема, роз’яснення на запит № 1455/2021.
Однак, в подальшому, практика роз’яснень Мінекономіки змінилась шляхом зміщення акцентів. Так, на запит № 1600/2021 зазначено, що «виходячи з норм статті 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, що всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у поточному році» замість «за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році».
Тобто, при буквальному прочитанні, згідно актуальної практики Мінекономіки, для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» значення має не включення відповідних закупівель до річного плану на один і той самий рік, а фізичне проведення закупівель в межах одного й того ж календарного року.
У зв’язку з вищевказаним, прошу надати роз’яснення з приводу того, чи згідно актуальної практики Мінекономіки для застосування п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» значення має лише фізичне проведення закупівель в межах одного й того ж календарного року та при цьому не має значення планом на який рік такі закупівлі передбачені; чи для застосування вказаної норми має значення проведення процедур закупівель, що передбачені одним й тим самим річним планом закупівель, тобто на один і той самий рік, та при цьому не має значення чи в межах одного й того самого календарного року вони проводяться?
Прошу надати відповідь по суті поставленого питання та без посилання на попередні роз’яснення, оскільки зміст таких відомий.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з статтею 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону, зокрема, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом.
Згідно з статтею 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Отже, виходячи з норм статей 4 і 40 Закону, переговорна процедура закупівлі з підстав двічі відмінених процедур відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій може бути застосована замовником з урахуванням того, для забезпечення потреби якого року здійснюється закупівля. Так, для потреб поточного року всі три процедури закупівлі (двоє відкритих торгів та переговорна) мають бути проведені у одному бюджетному періоді. У разі ж, якщо закупівля шляхом застосування відкритих торгів для забезпечення невідкладних потреб у товарах, роботах і послугах для наступного бюджетного року за відповідним предметом закупівлі була розпочата наприкінці поточного бюджетного року та не відбулася через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, то замовник може враховувати таку закупівлю для укладання договору про закупівлю в наступному бюджетному році на підставі переговорної процедури закупівлі у відповідності до пункту 1 частини другої статті 40 Закону.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання висвітлено в листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” та від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
10.01.2022
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Доброго дня! Згідно редакції ст 40 "відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником". Які документи мають бути підтвердженням проведення процедури?
10.01.2022
Запитання Тема: Інше
Чи обов`язково оприлюднення звіту про виконання договору, для договорів без використання електронної системи ? Якщо так, то який самє нормативний документ це регламентує? (стаття, поправка до ЗУ чи щось іншк?)
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Перелік інформації, що має міститися у звіті про виконання договору про закупівлю передбачений статтею 42 Закону зокрема унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Ураховуючи викладене, звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється відповідно до статті 10 Закону з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатами проведення процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону, або спрощеної закупівлі.
06.01.2022
Запитання Тема: Планування закупівель
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон): «Планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану».
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися інформація, зокрема, про орієнтовний початок проведення.
Згідно з частиною 10 статті 11 Закону уповноважена особа, серед іншого, планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом. Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
Наразі для розміщення в електронній системі закупівель інформації про орієнтовний початок проведення закупівлі реалізоване поле «Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі», де замовнику надається можливість обрати з «випадаючого» списку лише один з місяців року.
Прошу надати роз’яснення щодо таких питань:
1. Чи є порушенням законодавства про публічні закупівлі і яких саме норм - затвердження уповноваженою особою річного плану закупівель, в якому орієнтовний початок проведення закупівлі встановлений на квартал поточного року, а не місяць?
2. Як правильно уповноваженій особі розмістити в електронній системі закупівель інформацію про орієнтовний початок проведення закупівлі на квартал згідно затвердженого річного плану закупівель, оформленого протоколом, якщо в електронній системі закупівель реалізоване поле, в якому технічно можливо зазначити лише місяць, а не квартал?
3. Чи потрібно вносити зміни до річного плану закупівель щодо орієнтовного початку проведення закупівлі, якщо початок проведення закупівлі згідно річного плану заплановано на конкретний місяць, але з об’єктивних причин проведення закупівлі починається у наступному за орієнтовним місяці?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
При цьому складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону у річному плані серед іншого повинна міститися інформація про орієнтовний початок проведення.
Заповнення річного плану в електронній системі закупівель здійснюється відповідно до технічної реалізації.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель (зміна розміру бюджетного призначення та/або очікуваної вартості предмету закупівлі; виду закупівлі; орієнтовного початку проведення закупівлі), періодичність і характер таких змін законодавством не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах, орієнтовного початку проведення закупівлі тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
06.01.2022
Запитання Тема: Інше
відповідно до пункту 5 статті 239 "склади митних органів" Митного кодексу, який є Законом України від 13 березня 2012 року N 4495-VI: "5. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу."
Враховуючи, що переважна більшість митниць України не має власних складських приміщень, або має дуже маленькі складські площі, питання розміщення товарів та майна у орендованих приміщеннях виникає у всіх митниць України без винятку.
У звязку зі створенням одної юридичної особи (Держмитслужби) та ліквідацією самостійних юридичних осіб (митниці), виникає проблема у проведені процедури із закупівлі послуг відповідального зберігання!!!! Дуже велика!!!!
на теперешній час всі митниці України утримуються з одного кошторису - тобто потреби митниць по всій Україні плюсуються та випливає процедура закупівлі "Відкриті торги"!!! А саму закупівлю проводить кожна митниця окремо!
на практиці це виглядає так - проводиться закупівля послуг зберігання у великій кількості вартістю ро 1,20 гривень з кожним підприємством окремо!!!
Термін даної процедури вам відомий.
Але це не все.
термін розміщення вилученого за протоколами про порушення митних правил майна та товарів на склад митного органу - одна доба!!!
передбачити заздалегідь кількість вилученого майна та кількість договорів, розмір та вид складських приміщень неможливо!
Також виникає питання перебування майна та товарів у орендованих приміщеннях на початку року! При відсутності кошторисних призначень та необхідності проведення процедур закупівель.
Обмірковуючи ситуацію, щодо відповідального зберігання майна можна прийти до висновку, що ЗУ Про публічні закупівлі в данному випадку не працює: 1. Завжди будуть порушуватись строки прийняття вилученого майна (на протязі доби). 2. Не можливо провести процедури відкритих торгів на початку року, так як 20% не покриє часові проміжки для їх проведення. Та ряд інших супутніх проблем, такі як можливі нестачі майна, не затвердження необхідних кошторисних призначень тощо.... Для вирішення цих питань необхідний комлексний підхід в зміні чинного законодавства: або включити відповідальне зберігання до пункту 5 ст. 3 ЗУ про публічні закупівлі, тобто не поширювати його дію на ці послуги, або скасувати саме поняття відповідального зберігання в митному кодексі та інших документах, а майно передавати на зберігання як передають правоохоронні органи.
На нашу думку перший варіант є оптимальним.
В разі не здійснення цих заходів на митницях завжди виникатимуть проблеми з цього приводу.
Проблема відсутності власних складів митниць, неможливість спланувати порушення митних правил, обсяг вилученого майна, обмежений строк прийняття товарів потребують надання митницям повноважень самостійно укладати договора.