Доброго дня. Замовник має право застосувати електронний варіант статті 17 ЗУ "Про публічні закупівлі". Нещодавно це було реалізовано в системі Прозорро. Замовник чітко зазначає правила надання відповіді в розділі тендерної документації. Учасник для підтвердження має завантажити довідку в довільній формі яка підтверджує, що Учасник процедури закупівлі не визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього не відкрита ліквідаційна процедура. Але при завантаженні документів (особливість функціоналу майданчиків системи може відрізнятись) учасник підтягнув до цієї підстави інший документ, але серед документів учасника ця довідка є. Просто серед документів, які стосуються кваліфікаційних критеріїв. Прохання надати роз'яснення чи повинен замовник відхилити таку пропозицію? Бо документ є в складі тендерної пропозиції, але не в тому розділі. Якщо має право дискваліфікувати то чому наявність необхідного документу в складі тендерної пропозиції має менше значення для замовника ніж розположення на екрані?
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
31.12.2020 року було укладено додаткову угоду на продовження основного догвоору на постачання електроенергії на 2 місяці.Питання яку процедуру закупівлі необхідно оголовсити щодо закупівлі електриної енергії відкриті торги чи спрощену процедуру закупівлі. За минулий рік було спожито 336725 квт. Інформацією щодо договірної потужністю не володію.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” , від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Є комунальне підприємство (засновником якого є селищна рада),забезпечує виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії споживачів; У статутному капіталі юридичної особи державна частка акцій більше 50 відсотків.Підприємство здійснюється свою діяльність на комерційній основі, отримує прибуток. Чи відноситься таке підприємство до Замовників, які здійснюють закупівлі відповідно Закону "Про публічні закупівлі"?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Доброго дня. Потрібна Ваша консультація із зазначеного питання. Державною організацією проводились відкриті торги, які 2 рази відмінялись через відсутність учасників, згодом було проведено переговорну процедуру закупівлі та підписано договір з одним із учасників, через декілька днів після цього було знайдено помилку у характеристиках предмета закупівлі (наприклад, у тендерній документації зазначено "Холодильник", а технічні характеристики - такі як в Холодильної шафи), який саме товар Учасник повинен поставити Замовнику, якщо державні кошти (субвенція) були виділені саме на "Холодильник"? Але через допущену помилку в Тендерній документації було зазначено характеристики холодильної шафи.
Днiпровська міська рада у м.Дніпро оголосила торги на послуги провайдерів (номер закупівлі UA-2020-01-15-002849-c). Переможцем торгів було визнано ТОВ "Айті-інвест". Після завантаження докуменів нас було дискваліфіковано. ТОВ "Айті-інвест" подало скаргу до Антимонопольного комітету, 02.03.2020 було засідання, та винесено рішення на користь ТОВ "Айті-Інвест". Після завантаженя тільки результативної частини рішення Антимонопольного комітету, Замовник скасував закупівлю та завантажив рішення про скасування закупівлі від 04.03.2020 року, яке ніяким чином не відноситься до зазначенної вище закупівлі.
Просимо надати роз'яснення, чи має таке рішення силу, та чи скасована закупівля.
Поряд з цим підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця встановлені у пункті 2 частини першої статті 30 Закону та є вичерпними. При цьому перелік підстав для відміни торгів визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Разом з тим рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону). Водночас виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.