|
21.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго ранку. Підскажіть, якщо в нашій установі одна уповноважена особа займається плануванням річного плану та внесенням змін до нього, а інша уповноважена особа оприлюднює річний план, займається проведенням процедур закупівель та пройшла тестування, чи потрібно першій уповноваженій особі, яка займається тільки плануванням, проходити тестування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Уповноважена особа (особи) - це службова (посадова) чи інша особа, що є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту) (пункт 35 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 11 Закону уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом.
При цьому виходячи зі змісту частини десятої статті 11 Закону однією з функцій уповноваженої особи є планування закупівель та формування річного плану закупівель в електронній системі закупівель.
Отже, оскільки однією з функцій уповноваженої особи є планування та формування річного плану закупівель, така уповноважена особа повинна пройти тестування.
|
|
20.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо Вас надати роз’яснення, щодо наступного випадку.
Замовник уклав договір постачання товарів у 2021 році, даний договір передбачає декілька номенклатурних позиції. До вищевказаного договору була підписана додаткова угода на наступний рік (2022 р.), на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року на загальну суму, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в 2021 році.
1. Чи буде вважатися порушенням наступне:
Приклад –
Номенклатура договору 2021 р.
№ Найменування Кількість Ціна за од. грн. з ПДВ Сума грн. з ПДВ
1 Товар 1 100 шт. 100,00 10 000,00
2 Товар 2 100 шт. 100,00 10 000,00
3 Товар 3 100 шт. 100,00 10 000,00
Всього з ПДВ 30 000,00
ЗАМОВЛЕННЯ Замовника на початок 2022 р. в межах додаткової угоди, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в 2021 році
№ Найменування Кількість Ціна за од. грн. з ПДВ Сума грн. з ПДВ
1 Товар 1 30 шт. 100,00 3 000,00
2 Товар 2 30 шт. 100,00 3 000,00
3 Товар 3 Не замовляється Не замовляється Не замовляється
Всього з ПДВ 6 000,00
2. Вкажіть будь-ласка, якими нормативно-правовими актами регулюється перше питання даного листа, і які правові наслідки має, якщо приклад вказаний у першому питанні даного листа є порушенням.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Виходячи з частини шостої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми від договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, які розраховуються від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін, внесених до нього. При цьому Закон не містить обмежень, пов’язаних з наявністю у договорі про закупівлю номенклатурних позицій.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
20.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Донецькою митницею отримано відповідь на запит 14/2022, але вона не містить відповіді по суті.
У нас не було питання які права має філія та як проводити процедури закупівель філіями.
Дуже прикро що такий поважний державний орган зробив вигляд, що не зрозумів питання.
Ще раз наголошуємо, що зберігання майна та товарів, що знаходяться під митним контролем або які вилучено по протоколам про порушення митних правил маєть свою специфіку та питання розміщення їх на зберігання (відповідальне зберігання) по законодавству України вимагає прийняття їх митницею на склад митниці в денний термін.
Переважна більшість майна являє собою великовантажні або негабаритні вантажі, умови для розміщення яких мають лише власники цього майна або товарів. Передбачити номенклатуру, термін зберігання, розміри складських приміщень та взагалі які можуть бути випадки неможливо.
Водночас, відповідно до пункту 5 статті 239 "склади митних органів" Митного кодексу, який є Законом України від 13 березня 2012 року N 4495-VI: "5. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу."
Таким чином, митниця просто не може виконувати законодавчо встановлений термін - одна доба - на розміщення вилучених товарів та майна з причини неможливості укладання прямих договорів на зберігання (відповідальне зберігання).
Щоб ви розумілі, за зберігання митницею товарів та майна на склади митниці (в тому числі не у власних приміщеннях, а переданих іншим підприємствам за договором відповідального зберігання), митниця отримує від власників цього майна або товарів немалі кошти, які спрямовуються до бюджете країни.
Тому, необхідно включити послуги зберігання (відповідального зберігання), в цілях виконання Митного кодексу, до пункту 5 ст. 3 ЗУ про публічні закупівлі, тобто не поширювати його дію на ці послуги.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим Закон має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію з ЄС).
Станом на сьогодні державна політика у сфері публічних закупівель, зокрема основні положення Закону, враховують міжнародні зобов’язання України щодо приведення вітчизняного законодавства у відповідність із директивами Європейського Союзу з питань закупівель (2014/23/ЄС, 2014/24/ЄC, 2014/25/ЄC, 92/13/ЄЕС, 89/665/ЄЕС), Угоди про асоціацію з ЄС.
Наразі Законом передбачений вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі певних товарів, робіт та послуг, що концептуально узгоджується з директивами Європейського Союзу, та відповідно розширення такого переліку призведе до порушення міжнародних зобов’язань України та формування негативного іміджу України на міжнародній арені, що може впливати на прийняття рішень щодо виділення Україні макрофінансової допомоги.
Крім того, подальше виведення з-під дії Закону закупівель товарів, робіт і послуг, зокрема послуг зберігання майна, не забезпечуватиме дотримання принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, що може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів.
Поряд з цим повідомляємо, що у запиті № 14/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e0c6fe59-aa48-4d49-bdb5-454b3e337f1f&lang=uk-UA надана вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу.
Водночас повідомляємо, що Міністерством ведеться робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель, а також аналізуються пропозиції для внесення змін до Закону в частині здійснення закупівель філіями самостійно.
|
|
20.01.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день, На нашому підприємстві було ліквідовано тендерний комітет згідно частини чотири розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону "Про публічні закупівлі". Скажіть, будь ласка, чи може займати уповноважена особа посаду бухгалтера, якщо вона займається виключно закупівлями і жодних обов'язків бухгалтера не виконує, призначена замовником згідно п.2 частини один ст.11 Закону, шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить інформацію щодо призначення уповноважених осіб.
Разом з тим зазначаємо, що визначення або призначення уповноважених осіб здійснюється замовником самостійно з урахуванням трудового законодавства.
|
|
19.01.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Двічі не відбулась спрощена закупівля на овочі. Обидві закупівлі оголошувались на очікувану вартість, оскільки нам не було доведено кошторисних призначень. На даний момент кошторисні призначення доведені і сума значно менша від тої, на яку ми оголошували закупівлю. Чи можливо при укладенні договору без використання електронної системи закупівель змінити кількість предмета закупівлі і суму? При цьому технічні та якісні характеристики залишаться тими самими, що й при оголошенні двох спрощених закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни інших умов, крім встановлених у пункті 1 частини сьомої статті 3 Закону, у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.
|