|
|
14.08.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Асоціацією було проведено відкриті торги по закупівлі легкового автомобіля.Торги завершені,укладено договір. В казначейській службі відмовили у реєстрації договору з посиланням на те що:
1. У плані закупівель по предмету закупівлі не вказано КЕКВ;
2.Конкретна назва предмета закупівлі у звіті прописана як "Легкові автомобілі", а в договорі "Легковий автомобіль TOYOTA Camry hybrid prestige «або еквівалент".
У зв'язку з цим є питання.Наскількі вагомі ці порушення?Чи є змога їх виправити і яким чином? І наскількі правомірні діє казначейської служби з урахуванням того,що договір викладено в форматі пдф після завершення закупівлі.
https://zakupki.prom.ua/gov/tenders/UA-2020-07-02-000247-a
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону.
Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Поряд з цим, відповідно до пункту 4 статті 4 Закону в річному плані замовник зокрема вказує код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів).
У свою чергу, частиною другою статті 19 Закону визначено, що звіт про результати проведення закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю в електронній системі закупівель або відміни тендеру/спрощеної закупівлі, або визнання тендеру таким, що не відбувся.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений статтею 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|
|
|
13.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону Про публічні закупівлі за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Чи зобов’язаний замовник за кожною окремою будівлею проводити окрему процедуру закупівлі/закупівлі, враховуючи що предмет закупівлі робіт визначається за об’єктами будівництва (слово об’єкти визначено у множині).
Чи може замовник провести одну спрощену закупівлю/відкриті торги за декількома об’єктами будівництва (з декількома інвентарними номерами)? Наприклад закупівлю на «Проектно вишукувальні роботи з обстеження технічного стану з видачею експертних висновків технічного стану об’єктів Підприємства» (згідно до технічного завдання в переліку визначено порядка 10 об’єктів з різними інвентарними номерами).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1733/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eefce6b-5d4d-4b96-86a3-14ee2b8ce122&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
12.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У грудні 2019 року нами були розпочаті відкриті торги на закупівлю продуктів харчування у 2020 році. Через тривале оскарження вибора переможця по закупівлі картоплі (відкриті торги) договір укладений на початку березня. Додатковою угодою зменшений обсяг закупівлі та відповідно сума договору зменшена. Чи можна Кошти,які залишилися не використаними після укладання договору вважати додатковини і використовувати для укладання договору без використання процедури закупівлі або спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1251/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
12.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до відповіді Антимонопольного комітету України від 30.07.2020 №300-29/01-10574 "Про надання інформації щодо застосування переговорної процедури закупівлі" Акціонерне товариство "УКРПОШТА" станом на 30.06.2020 відсутнє у зведеному переліку суб'єктів природних монополій, а ринок з розповсюдження поштових марок є потенційно конкурентним.
Разом з тим, дослідивши закупівлі поштових марок відповідно до даних веб-сайту "Prozorro", вбачається відсутність потенційно іншого постачальника поштових марок, позаяк всі наявні закупівлі здійснюються в постачальника - АТ "УКРПОШТА".
Стаття 40 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (із змінами), визначає підстави проведення переговорної процедури, серед яких - відсутність конкуренції з технічних причин (абз.4 п.2 ч.2 ст.40).
Отже, виникає ситуація за якої АТ "Укрпошта" згідно із наведеної інформації не є монополістом, тому відсутні підстави застосувати переговорну процедуру, позаяк середовище є конкурентним. З іншої сторони, знайти іншого потенційного постачальника наразі не вбачається можливим.
У Замовника постає необхідність здійснення закупівлі поштових марок, орієнтована вартість якої становить понад 200 тис. грн.
Відтак, прошу роз'яснити, як діяти Замовнику у спірній ситуації з урахуванням наведеної інформації, зокрема:
1) проводити відкриті торги;
2) проводити переговорну процедуру.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 1044/2020 та 1308/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=87326ae2-e16d-4db1-a071-a33931470b5c&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=084f7c86-7c51-4c66-9632-c03ea3d70a0e&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Органом державної влади проведено процедуру закупівлі природного газу на період опалювального осінньою – зимового сезону 2020 – 2021 років.
За результатом засідання тендерного комітету контролюючим органом прийнято рішення, яким визнано переможця відкритих торгів компанію А та компанії Б відхиллено тендерну пропозицію.
Не погоджуючись з рішенням органу державної влади компанією Б подано скаргу до АМК. За наслідком розгляду скарг, АМК задовольнив скаргу компанії Б та зобов'язав орган державної влади скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції компанії Б та рішення про визначення тендерної пропозиції компанію А переможцем процедури закупівлі природного газу.
Орган державної влади не погоджуючись із рішенням Постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України в частині зобов'язання органу державної влади скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Б, подано позов до адміністративного суду. За наслідком поданого позову адміністративним судом відкрито судове провадження та наданий час триває розгляд справи.
Крім того для укладення вищезазначених договорів необхідно провести процедуру закупівлі «Відкриті торги» на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівлі, перебіг якої становить мінімум 25 календарних днів з умовою, що в закупівлі прийме участь достатня кількість учасників. В іншому випадку Замовник приймає рішення, що торги не відбулися, в разі наявності підстав, що передбачені ч. 5 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», а це продовжить перебіг процедури закупівлі до 2 місяців.
При цьому, дата початку опалювального сезону починається з 15 жовтня 2020 року, а отже опалювальний сезон осінньою – зимового періоду 2020 – 2021 років опиниться під загрозою зриву.
Питання:
Зважаючи на викладені обставини, чи дозволяє Закон України «Про публічні закупівлі» застосувати Замовником процедуру переговорної закупівлі у відповідності до п.3 ч.2 ст.40 зазначеного Закону на період судового оскарження рішення постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України у зв’язку із нагальною потребою здійснити закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
Поряд з цим згідно з пунктом 17 частини першої статті 18 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої абзацом п’ятим пункту 3 частини другої статті 40 Закону у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю під час розгляду скарги органом оскарження, яка стосується прийнятих замовником рішень, дії чи бездіяльності щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників.
|