|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Органом державної влади проведено процедуру закупівлі природного газу на період опалювального осінньою – зимового сезону 2020 – 2021 років.
За результатом засідання тендерного комітету контролюючим органом прийнято рішення, яким визнано переможця відкритих торгів компанію А та компанії Б відхиллено тендерну пропозицію.
Не погоджуючись з рішенням органу державної влади компанією Б подано скаргу до АМК. За наслідком розгляду скарг, АМК задовольнив скаргу компанії Б та зобов'язав орган державної влади скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції компанії Б та рішення про визначення тендерної пропозиції компанію А переможцем процедури закупівлі природного газу.
Орган державної влади не погоджуючись із рішенням Постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України в частині зобов'язання органу державної влади скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Б, подано позов до адміністративного суду. За наслідком поданого позову адміністративним судом відкрито судове провадження та наданий час триває розгляд справи.
Крім того для укладення вищезазначених договорів необхідно провести процедуру закупівлі «Відкриті торги» на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівлі, перебіг якої становить мінімум 25 календарних днів з умовою, що в закупівлі прийме участь достатня кількість учасників. В іншому випадку Замовник приймає рішення, що торги не відбулися, в разі наявності підстав, що передбачені ч. 5 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», а це продовжить перебіг процедури закупівлі до 2 місяців.
При цьому, дата початку опалювального сезону починається з 15 жовтня 2020 року, а отже опалювальний сезон осінньою – зимового періоду 2020 – 2021 років опиниться під загрозою зриву.
Питання:
Зважаючи на викладені обставини, чи дозволяє Закон України «Про публічні закупівлі» застосувати Замовником процедуру переговорної закупівлі у відповідності до п.3 ч.2 ст.40 зазначеного Закону на період судового оскарження рішення постійно діючої адміністративної колегії антимонопольного комітету України у зв’язку із нагальною потребою здійснити закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
Поряд з цим згідно з пунктом 17 частини першої статті 18 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої абзацом п’ятим пункту 3 частини другої статті 40 Закону у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю під час розгляду скарги органом оскарження, яка стосується прийнятих замовником рішень, дії чи бездіяльності щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників.
|
|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відкриті торги UA-2020-07-20-007005-b. В торгах приймало участь два учасника. Перший учасник не подав жодного документу на торги. Незважаючи на це, Замовник в 14год.29хв.10.08 завантажуе протокол №136,в якому визначае переможцем ТОВ"Артпостач" на підставі того, що документи від учасника були надіслані на електронну пошту Замовника і відображені у протоколі. І тільки у 17год.55хв.10.08 документи ТОВ"Артпостач"зявляються на майданчику.
Питання: чи мае право Замовник на підставі вищевикладеного визначати переможцем ТОВ"Артпостач"?
Чи мае перспективу звернення до АМКУ зі скаргою на підставі цих фактів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити зокрема інформацію про кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система). При цьому учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані системою до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій (частина восьма статті 26 Закону).
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
|
|
|
10.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановний Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
У Вашій відповіді на запит 1649/2020 немає однозначної відповіді «Так» або «Ні» стосовно процедури відкритих торгів і ч.2 ст. 16.
Зараз на практиці при здійсненні процедури закупівлі відкриті торги Замовник взастосовує в ОДНІЙ закупівлі ОДНОЧАСНО ВСІ 4 кваліфікаційні критерії із ст.16 ЗУ «Про публічні закупівлі». Проте в ст. 16 ч. 2 чітко вказано, що Замовник установлює ОДИН або ДЕКІЛЬКА З таких кваліфікаційних критеріїв. У ч.2 ст. 16 немає тексту, що Замовник у відкритих торгах може встановлювати в ОДНІЙ закупівлі відкритих торгів ОДНОЧАСНО ВСІ кваліфікаційні критерії. Тобто Замовник у відкритих торгах може із 4-х критерії вибрати 1 або декілька (2, 3), але ж не всі 4 одночасно. Надайте, будь ласка, чітке роз’яснення стосовно відкритих торгів і ситуації із застосуванням замовником кількості кваліфікаційних критеріїв одночасно в одній закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 1649/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b2204d46-ea24-4c1d-badc-5894e56a7704&lang=uk-UA надано вичерпну відповідь на питання.
|
|
|
10.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 3 Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) застосовується до замовників, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Пунктом 22 ч. 1 ст. 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 3 Порядку визначення предмету закупівлі (наказ 708 від 15.04.2020) Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Таким чином Закон чітко зазначає, що предмет закупівлі визначається в межах єдиної процедури закупівлі, в якій можна взяти участь. Юридично, виходячи з зазначеного, ситуація коли замовник проводить відкриті торги на суми до 200 тис (3, 5, 10 …) не відповідає нормам Закону.
Таким чином, якщо замовник з якихось причин змушений проводити декілька закупівель за одним кодом ДК, він повинен орієнтуватись у виборі процедури в залежності від очікуваної вартості конкретного предмета закупівлі (а не сумувати всі). Приклад: закупівлі відбуваються за одним кодом протягом року - 240 тис. проводимо відкриті торги, 60 тис. – спрощена, 25 тис. – звіт.
Звісно це не повинно призводити до умисного поділу предмета.
Чи вірні зазначені вище твердження. Прошу Вас надати конкретну зрозумілу відповідь без посилань на інші відповіді з цього питання. Заздалегідь вдячний!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Водночас Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані за умови дотримання вимог частини десятої статті 3 Закону.
Разом з тим аналогічні відповіді містяться у запитах 657/2020, 1251/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
При цьому відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
06.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальним некомерційним підприємством було проведено відкриті торги з двома лотами по закупівлі деревини дров’яної непромислового призначення та було укладено договори за результатами їх проведення. По одному з лотів було проведено моніторинг Державною аудиторською службою в зв’язку з чим замовником було лише частково виконано договір по одному з лотів та через виявлені невідповідності при проведенні тендеру його розірвано. Виникає питання - чи може комунальне некомерційне підприємство укласти прямий договір без використання електронної системи закупівель шляхом укладення звіту про договір про закупівлю деревини дров’яної непромислового призначення на вивільнені кошти через розірваний частково виконаний договір про закупівлю по лоту з проведених відкритих торгів ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1251/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
Поряд з цим відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|