|
|
02.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Законом України "Про публічні закупівлі" визначено, що дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
ПКМУ 225 від 20 березня 2020 р. № 225 "Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України" визначено перелік товарів робіт і послуг закупівля яких здійснюється за Порядком затверджених цією постановою.
Виходячи зі змісту закону і постанови замовник не МОЖЕ здійснювати закупівлі предмету закупівлі які є в Переліку а ЗОБОВЯЗАНИЙ так як дія закону "Про публічні закупвлі" на такі товари, роботи або послуги не діє. Імперативна диспозиція статті.
Станом на сьогодні в лікарні немає хворих на COVID-19, але існує потреба зкупівлі виробів медичного призначення які зазначені у Переліку. Як саме лікарні закупити, наприклад, шприци? адже закон не діє в такому випадку. Проводити спрощену закупівлю чи відкриті торги за таким предметом закупівлі в розрізі ч.2 ст. 19 Конституції України немає правових підстав.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листах від 20.03.20 № 3304-04/20005-06 “Щодо закупівель на випадки, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, від 25.03.2020 № 3304-04/20656-06 "Щодо порядку закупівель у зв’язку із COVID-19", від 01.04.2020 № 3304-04/22081-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19", від 07.07.2020 № 3304-04/42059-06 "Щодо змін до порядку закупівель у зв’язку із COVID-19 стосовно інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20005-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20656-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22081-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F42059-06
Таким чином, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування.
|
|
|
22.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з статтею 20 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» військовослужбовці Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечуються безоплатною кваліфікованою медичною допомогою в закладах охорони здоров’я Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, за угодами, укладеними нею із зазначеними центральними органами виконавчої влади відповідно до Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах та взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями, що затверджений постановою КМУ від 18.10.99 № 1923 (зі змінами) (далі Порядок).
Відповідно до п. 3 Порядку витрати на надання медичної допомоги військовослужбовцям військово-медичних закладах інших військових формувань відшкодовуються цим закладам центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, в яких проходять службу зазначені військовослужбовці, за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання цих військових
формувань.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що рахунки на оплату медичної допомоги протягом п'яти днів після її надання надсилаються до органу військового управління (військової частини) військового формування, уповноважена посадова особа якого буде здійснювати оплату. Вартість медичних послуг, які надаються військовослужбовцям інших військових формувань, встановлюється наказами керівників військово-медичних закладів, які надають ці послуги, у розмірі фактичних витрат на придбання
медикаментів і перев'язувальних матеріалів, продуктів харчування
та витрат на оплату комунальних послуг і енергоносіїв, що
визначаються відповідно до законодавства, яке регулює здійснення
розрахунків зазначених витрат виробництва продукції (робіт,
послуг).
Слід зауважити, що укладання договору на відшкодування витрат за надання медичної допомоги іншим військовим формуванням Порядком не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення, чи поширюються вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" на послуги з надання медичної допомоги військовослужбовцям відповідно до Порядку, що передбачає виключно відшкодування фактичних витрат на придбання
медикаментів, перев'язувальних матеріалів, продуктів харчування
та витрат на оплату комунальних послуг і енергоносіїв?
Чи відображати такі видатки в річному плані закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
При цьому, відповідь щодо застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”
Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
|
|
|
22.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. Технічні умови будуть використовуватись державним підприємством в процесі здійснення його господарської діяльності для виробництва продукції.
За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти державного підприємства, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності.
Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
З урахуванням наведеного вище, та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 року № 838 «Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» виникла необхідність в отриманні консультації щодо наступного питання:
1. Чи підпадає укладення ліцензійного договору на умовах зазначених вище під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи є предмет ліцензійного договору (надання права використання технічних умов) предметом закупівлі, а саме: товаром, роботами чи послугами, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
3. Якому коду Єдиного закупівельного словника буде відповідати предмет такої закупівлі (надання права використання технічних умов, як об’єкта права інтелектуальної власності)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
|
|
|
17.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації є замовником проєкту регіонального розвитку «Підвищення конкурентоспроможності сільських периферійних громад півдня Одеської області шляхом диверсифікації їх економіки та впровадження новітніх підходів в господарській діяльності» Підвищення конкурентоспроможності сільських периферійних громад півдня Одеської області шляхом диверсифікації їх економіки та впровадження новітніх підходів в господарській діяльності», що був відібраний конкурсною комісією та реалізується за рахунок коштів, отриманих від Європейського Союзу у рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики – Підтримка регіональної політики України, що пройшли конкурсний відбір», за КПКВК 2751270 «Підтримка регіональної політики України».
Статтею 1 «Людські ресурси» бюджету проекту передбачені винагороди за угодами цивільно-правового характеру (у тому числі податки та інші пов'язані збори) (у тому числі за посадами). Зазначені видатки передбачені з метою найму зовнішніх фахівців, а саме менеджера проекту, фінансового менеджера проекту, бухгалтера проекту, асистента з питань комунікації та технічного асистента проекту, для забезпечення якісного управління проектом, яке не може бути здійснене за рахунок власних людських ресурсів Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації через відсутність фахівців із необхідними підготовкою та досвідом.
Враховуючи викладене, а також те, що угоди цивільно-правового характеру можуть бути укладені виключно з фізичними особами, прошу надати роз’яснення, чи підпадає закупівля послуг у фізичних осіб за угодами цивільно-правового характеру під сферу дії Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 728/2021 ( щодо питання 1) за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ac3ba2af-ecb6-462c-92cf-edecc8a97ab7&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
16.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Планується укладання трьох стороннього договору. 1 - сторона орган місцевого самоврядування. 2 - сторона інвестор (ТОВ 1). 3 - сторона підрядна організація (ТОВ 2). Замовником виступає ОМС, а фінансування робіт (будівництво артезіанських свердловин) буде повністю здійснюватися інвестором. Чи буде ОМС Замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? І чи може інвестор самостійно визначити підрядника без проведення процедури закупівель. Після завершення робіт зазначені свердловини залишаться у комунальній власності.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або кошти інвесторів).
При цьому, оскільки Законом України "Про публічні закупівлі" встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
Водночас відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
|