|
|
21.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначено порядок проведення спрощених закупівель.
Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 14 Закону замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.
Частиною 14 ст. 14 Закону визначено право учасника, пропозиція якого відхилена, звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Строк розгляду таких звернень Законом визначено три робочих дні.
Частиною 20 ст. 14 Закону передбачено право учасників спрощених закупівель з метою захисту своїх прав та законних інтересів звертатися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
У ще невеликій практиці проведення спрощених закупівель виникають ситуації, коли після визнання переможцем учасника, пропозиція якого за результатами електронного аукціону визначена найбільш економічно вигідною, інші учасники звертаються через електронну систему з тими чи іншими вимогами та по суті оскаржують рішення про визнання переможця. Пропозиції таких учасників не відхилені тому що до їх розгляду не дійшла черга, так як переможцем визнано найбільш економічно вигідну пропозицію. Слід зазначити, що в даному випадку Законом не передбачений термін розгляду таких вимог.
Враховуючи викладене та норми ст. 9 Закону, просимо надати роз’яснення щодо наступного.
1. Чи мають право учасники у спрощених закупівлях, пропозиції яких не розглянуті, в зв’язку з визнанням переможцем учасника з найбільш економічно вигідною пропозицією, звертатися через електронну систему з вимогами та по суті оскаржувати рішення про визнання переможця?
2. Якщо відповідь на перше питання позитивна, просимо роз’яснити, який термін розгляду вимог таких учасників?
3. Який алгоритм застосування норми ч. 20 ст. 14 Закону, а саме як учасники, з метою захисту прав та законних інтересів, можуть звертатися до замовників: через електронну систему чи шляхом надісланні на офіційні адреси листів (електронних листів) та який термін розгляду таких звернень?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Абз.3 п.3 ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Таким чином, у цьому випадку можливе проведення переговорної процедури закупівлі.
1. Просимо роз"яснити, які випадки вважаються розірванням договору з вини учасника.
2. Чи можна кваліфікувати як розірвання договору з вини учасника наступну ситуацію: учасник, з яким укладений договір на постачання електроенергії надіслав лист про те, що він не буде виконувати договір з технічних і економічних причин і на наступний місяць ліміти не заведені. При цьому замовник висловив заперечення проти цього, оскільки договір не передбачає односторонньої відмови від договору. Проте учасник не зважає на дане заперечення і лімітів все є не завів. Чи є така обставина підставою для оголошення переговорної процедури закупівлі для укладення договору з новим постачальником в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника?
3. Чи укладається такий договір лише з постачальником останньої надії чи з будь-яким іншим постачальником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Щодо питання 2
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Поряд з цим частиною другою статті 40 Закону визначено перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону.
При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо застосування переговорної процедури закупівлі та визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Щодо питання 3
Питання закупівлі електроенергії у постачальника "останньої надії" розглянуто у запиті № 91/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=407deed7-bfe6-4b72-82a5-8e8bc36d92e8&lang=uk-UA
|
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
До участі у тендерній процедурі «Відкриті торги» на закупівлю робіт по об’єкту «Будівництво дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) – 45210000-2 – Будівництво будівель (Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-01-03-000037-b; ID: 4c5761ecdab841b184cdcdb2f7c07978; Ідентифікатор плану: UA-P-2020-01-03-000316-a) подано 4 (чотири) тендерні пропозиції, а саме:
1. ПрАТ «БКБМ», 05408059;
2. ТОВ Подолжилбуд, 38981171;
3. ТОВ "ТРЕСТ БОРИСПІЛЬСІЛЬБУД", 13707422;
4. ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА", 40015929.
За результатами проведеного електронного аукціону найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією на закупівлю робіт по Об’єкту була пропозиція ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА", на суму 57`428`200.00 грн., тому протоколом тендерного комітету Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради № 9 від 04.02.2020 визначено ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" переможцем процедури закупівлі робіт по Об’єкту.
Не погодившись з рішенням тендерного комітету про визначення переможця процедури закупівлі робіт по Об’єкту, ТОВ «Подолжилбуд» 14.02.2020 звернувся зі скаргою до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, згідно з Рішенням якої, № 4061-р/пк-пз від 03.03.2020, зокрема зобов’язано Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради скасувати рішення про визначення ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" переможцем процедури закупівлі робіт по Об’єкту.
Не погодившись з рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 4061-р/пк-пз від 03.03.2020, ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування цього рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2020 у справі № 640/5907/20, яке набрало законної сили 18.05.2020, позов ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 4061-р/пк-пз від 03.03.2020.
Протоколом тендерного комітету № 57 від 19.05.2020 залишено в силі протокол ТК № 9 від 04.02.2020 про визнання переможця процедури закупівлі, який було оприлюднено на електронному майданчику 19.05.2020.
Але на електронному майданчику встановлено 10-тиденний термін оскарження.
Чи можна укладати Договір з переможцем раніше 10-тиденного строку оскарження, враховуючи набрання законної сили рішенням суду?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Поряд з цим повідомляємо, що питання оскарження у судовому порядку рішень органу оскарження розглянуто у запитах 67/2018 та 593/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ccc81bc5-f0d8-4bb9-91f6-4b789e19cd6a&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3c0efd30-191f-4cc8-8245-22c5d5f5e107&lang=uk-UA
При цьому відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
|
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.1 ст.75 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
Компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди перекладачу здійснюється на підставі ухвали суду, зміст якої не передбачає укладання договору про закупівлю.
Зазначені витрати відповідно до ч.1 ст. 118 КПК України є одним з видів процесуальних витрат.
Частиною 2 ст.122 КПК України визначено, що витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Порядок і розмір вищезазначених витрат визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів».
Просимо надати роз’яснення, чи підпадають дані видатки під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Велике прохання надати роз'яснення щодо порядку проведення чи не проведення наступних закупівель:
1. Чи потрібно відображати у річному плані телекомунікаційні послуги за безстроковим договором, укладеним з Укртелекомом ще у 2015 році, якщо оплати здійснюється щомісяця за рахунками фактури. Така ж ситуація з мобільним оператором (договір безстроковий укладений у 2017 році, рахунки виставляються щомісяця). Якщо потрібно відображати як закупівлю, то яким чином?
2. Чи являється закупівлею відшкодування оплати за комунальні послуги (водопостачання, електроенергія, теплоенергія та ін) балансоутримувачу?
3. Чи вваажається закупівлею, якщо закуповуються марки та конверти працівником підприємства, а підприємство компенсує йому витрати за авансовими звітами. Якщо так, то який повинен бути порядок проведення закупівлі та який документ повинен розміщуватись у звіті?
4. Чи є закупівлею розрахунково-касове обслуговування?
5. Чи є закупівлею судові витрати (судовий збір)?
Усі витрати, на зазначені вище послуги (на кожну окрему), не перевищують 50 тис. грн. за рік (за приблизними розрахунками).
Будемо дуже вдячні за роз'яснення!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що дія нової редакції Закону не поширюється на правовідносини суб’єктів, які виникли до його укладення.
Виходячи зі змісту пункту 5 частини другої статті 4 Закону, до річного плану вноситься інформація про закупівлі, які замовник планує провести:
- вартість предмета закупівлі яких більше вартісних меж, визначених частиною першою статті 2 Закону та передбачають проведення процедур закупівель;
- вартість предмета закупівлі яких менше вартісних меж, визначених частиною першою статті 2 Закону та які передбачають проведення замовником спрощених закупівель або оприлюднення звіту про договір про закупівлю.
Поряд з цим в річному плані закупівель не зазначаються зобов’язання за договорами про закупівлю, укладеними в попередні роки та строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.
Щодо питань 2-5
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі − закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому у разі якщо видатки не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
Разом з тим згідно Положення про Державну Казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому з питання здійснення видатків щодо судового збору пропонуємо звернутися до Казначейства.
|