|
13.06.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Державне підприємство «Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» просить надати роз’яснення чи являється воно Замовником згідно положення пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», так, як згідно Статуту здійснює свою діяльність на комерційній основі.
Дане питання виникло у зв’язку із набранням чинності постанови КМУ № 363 від 24.04.2019 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою передбачається, що відповідно до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 р. у розмірі 90 відсотків для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50000 тис. гривень, і 50 відсотків - інших підприємств.
Крім того, відповідно до зазначеної постанови втратила чинність постанова КМУ № 959 від 13.12.2017 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», якою було установлено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами, установами та організаціями, які належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі і провадять діяльність у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, до державного бюджету за відповідний період, визначається у розмірі 30 відсотків, за умови спрямування ними 45 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на технічне переоснащення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06
|
|
13.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Прошу надати роз'яснення щодо застосування наведених у моєму запиті положень Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) СТОСОВНО САМЕ СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ. Також звертаю Вашу увагу, що попередні роз'яснення Міністерства стосувалися внесення змін до проекту договору про закупівлю ЯК ЧАСТИНИ ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЗА ПРОЦЕДУРАМИ ЗАКУПІВЛІ. Так пунктом 8 частини 2 статті 22 Закону вказано, що: «У тендерній документації зазначаються такі відомості: 8) проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов». У свою чергу пунктами 31 та 13 частини 1 статті 1 Закону, передбачено, що: 1) тендерна документація - документація щодо умов проведення ТЕНДЕРУ; 2) конкурентна процедура закупівлі (далі - ТЕНДЕР) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Виходячи з наведеного, проект договору, який публікується разом з оголошенням про проведення спрощеної закупівлі (у відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону) не є частиною тендерної документації, так як спрощена закупівля згідно із статтею 13 Закону не є процедурою закупівлі. На це звертається увага також у відповідних інфобоксах Prozorro.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону: договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону: умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/ПРОПОЗИЦІЇ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕЛЕКТРОННОГО АУКЦІОНУ (у тому числі ціни за одиницю товару) ПЕРЕМОЖЦЯ процедури закупівлі/СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
А пунктами 19 та 24 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що: 1) переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, ЩО ВИЗНАЧЕННІ В ОГОЛОШЕННІ про проведення спрощеної закупівлі, ВИМОГАМ ДО ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю; 2) пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до ОГОЛОШЕННЯ про проведення спрощеної закупівлі та ВИМОГ ДО ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ.
Тобто в Законі не має вказівок на те, що учасник СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ та його пропозиція подається у відповідності до проекту договору про закупівлю.
Тобто, виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що є можливим внесення змін до договору про закупівлю (ДО УМОВ, ЯКІ НЕ Є ІСТОТНИМИ УМОВАМИ ДОГОВОРУ ПРО ЗАКУПІВЛЮ (істотні умови договору про закупівлю змінюються в порядку, встановленому статтею 41 Закону)), який укладено за результатами СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ. І те, що він буде відрізнятися від проекту договору про закупівлю, який публікувався під час проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ, не є порушенням Закону.
Чи це твердження є помилковим?
Окремо хочу наголосити, що попередні роз’яснення Міністерства нажаль не відповідають на моє питання, адже, по-перше, стосувалися старої редакції Закону, по-друге, стосувалися ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ, по-третє стосувалися внесення змін до ІСТОТНИХ умов договору, та по-четверте, стосувалися питання ПУБЛІКАЦІЇ змін до договору про закупівлю. Моє питання стосується саме внесення змін до НЕІСТОТНИХ УМОВ ДОГОВОРУ, укладеного за результатами СПРОЩЕНОЇ закупівлі, та не стосується питання їх публікації.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з частини першої статті 1 Закону та частини п'ятнадцятої статті 14 Закону, договір про закупівлю, за результатами проведення спрощеної закупівлі, укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, зокрема, вимог статті 41 Закону.
При цьому статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі
При цьому згідно статті 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.
Інформація щодо укладення договору про закупівлю відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас докладно з порядком здійснення спрощених закупівель пропонуємо ознайомитися у листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=k-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми : “Нові методи здійснення закупівель, які визначені новою редакцією Закону” та “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
09.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Може уповноважена особа здійснювати відкриті торги та переговорну процедуру? Примітка: скасували тендерний комітет, також є ще одна уповноважена особа, яка проводить спрощену закупівлю та займається опублікуванням планів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20 та за посиланням https://www.me.gov.ua/Tags/DocumentsByTag?lang=uk-UA&id=cd874fd9-308f-4578-995f-e768c82d06f4&tag=Profesionalizatsiia
|
|
23.08.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Надайте нормативно-правовий акт, яким встановлюються вимоги до Звіту Мінекономрозвитку щодо публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше аналогічне звернення була надана листом від 28.08.2018 № 3305-04/37929-07 (копія у вкладенні додається).
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є таке розуміння поділ коштів?
Наприклад: з місцевого бюджету було виділено 600 тис на закупівлю солі, частину коштів, 200 тис було кинуто на переговорну (скорочену) зг. ст.40 п.3 нагальна потреба здійснити закупівлю: виникнення економічних та соціальних обставин
а на 400 тис було проведено відкриті торги.
Не було уникнення від процедур закупівель.
Чи можна поділяти виділену суму коштів на одне ДК на дві процедури закупівлі,які не порушують закон "Про публічні закупівлі". Тобто купить один товар двома процедурами відкритих торгів. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель міститься в листах “Щодо планування закупівель” та "Щодо переговорної процедури закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F60124-06
Водночас відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті № 119/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92dc1cbe-9d03-450b-a121-b6e5c3f15966&lang=uk-UA
|