|
|
03.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником укладений прямий договір в 2017 році на капітальний ремонт електричного двигуна (насосне обладнання ТЕС). Строк дії договору до 31.12.2020р. Сума договору на рік 200 тис. грн. (кошториси надаються до договору по мірі виконання робіт). В червні 2020 року фірмі передано 6 двигунів на ремонт. Згідно виставленого рахунку сума перевищує договірну. Як бути замовнику.? Необхідно укладати додаткову угоду на збільшення суми, але за якою ст. закону? Договором передбачено внесення змін при внесені змін в обсяги і склад робіт, а також при виникнені потреби у ремонті додаткової кількості двигунів. Чи може замовник укласти додаткову угоду на збільшення суми договору та кількості, оскільки це передбачено договором, договір укладений в 2017 році, прямий, та відповідно до Господ. Кодексу виконується до повного виконання сторонанми своїх зобовязань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
|
|
|
31.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 3302-06_29640-06 від 14.09.2016р. «Щодо планування закупівель» закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Виходячи з вищевказаного, виникає запитання чи буде рахуватися перерозподіл коштів між КЕКВ, у разі виділення рішенням сесії (головним розпорядником коштів) новим предметом закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1251/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
30.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
При проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі КАПІТАЛЬНОГО ремонту потрібно окремо заключати договір на технічний нагляд. Чи відносять технічний нагляд до робіт у розумінні Закону№922 та чи можемо ми послуги з технічного нагляду визначати за об'єктом будівництва (тех нагляд входить до кошторису на роботи та не перевищує вартості самих робіт)? Або технічний нагляд це послуги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1733/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eefce6b-5d4d-4b96-86a3-14ee2b8ce122&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
29.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз’яснення щодо коректного визначення предмету закупівлі із застосуванням Єдиного закупівельного словника щодо закупівлі товару - паливні гранули (пелети) з деревини.
З огляду на законодавчі та нормативні підстави, посилання на які наведено в доданому листі (файл pdf), вважаю, що при закупівлі товару «паливні гранули (пелети) з деревини» предмет закупівлі має бути визначений Замовником із застосуванням Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015, як:
код за ДК 021:2015 09110000-3 Тверде паливо - паливні гранули (пелети) з деревини, що повністю відповідає суті і предмету закупівлі.
Додається файл - лист з обґрунтуванням.
Наперед вдячний за роз'яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1871/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1bb3e6aa-6162-40dd-86c8-070cf9c4a819&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо Вас надати роз’яснення стосовно наступної закупівлі.
Для побудови «Інформаційної системи соціологічних досліджень ПАТ "НСТУ"», Замовник - ПАТ "НСТУ" за грантові кошти має намір (за процедурою - відкриті торги) закупити інформаційну систему соціологічних досліджень у складі: (Планшети (10 шт), Телефони для ІР телефонії (15 шт), Контракт на міський багатоканальний номер на 15 каналів з 3-ма основними операторами (1 шт), Принтер-Сканер-Ксерокс (1 шт), Навушники з можливість підключення до стаціонарного телефону (15 шт), Телевізор (2 шт), Проектор (1 шт), Ноутбук (1 шт), ВЕБ-камера (2 шт), Проекційний екран (1 шт)); крім цього, для постійної та стабільної роботи до вказаної закупівлі буде включено послугу створення програмного забезпечення для функціонування комплексу, його впровадження, налаштування, тестування та обслуговування.
З метою забезпечення сумісності та функціонування даної інформаційної системи ПАТ «НСТУ» планує включити до плану закупівлі та оголосити відкриті торги на дану закупівлю за кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» –«ДК 021:2015: 48810000-9» - Інформаційні системи, а саме: Інформаційна система соціологічних досліджень ПАТ "НСТУ".
У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення чи правомірно буде застосовано тендерним комітетом ПАТ «НСТУ» код ДК 021:2015: 48810000-9 - Інформаційні системи - для закупівлі повного комплексу (з переліком обладнання) та послуг щодо його налаштування.
В разі невірного застосування ПАТ «НСТУ» коду ДК 021:2015: 48810000-9» - Інформаційні системи, просимо зазначити код ДК 021:2015 який на вашу думку є правомірним для закупівлі Інформаційної системи соціологічних досліджень ПАТ "НСТУ" (з переліком обладнання) та послуг щодо його налаштування.
Дякуємо за співпрацю!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|