Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго дня! Допопоможіть, будь ласка, визначити, чи є аналогічним договором виконаних робіт, якщо в процедурі відкритих торгів нами, як замовником у ТД було визначено предмет закупівлі за кодом ДК 021:2015 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт «Реконструкція мосту", але учасник надав договір за кодом ДК 021:2015 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи "Капітальний ремонт школи". Дякуємо!

Відповідь

06.09.2018

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6293 / 6189

Державне підприємство «Харківська державна біологічна фабрика» не є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Одночасно, абзацом 3 п.1 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Керуючись п.1 ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо вартісних меж на які є посилання в ст.75 Господарського кодексу України, це межі встановлені абзацом 1 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» яким передбачено, що цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень або вартісні межі встановлені абзацом 4 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», яким передбачено що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. З попередніми відповідями на аналогічні питання ми ознайомлені в зв’язку з чим просимо надати роз’ярення щодо конкретних цифр, якими слід керуватись при виконанні вимог ст.75 Господарського кодексу України.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

У свою чергу, суб’єкти господарювання, визначені у частині першій статті 75, частині другій статті 77, частині десятій статті 78 та частині п'ятій статті 79 Господарського кодексу України у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом, зокрема звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств.

При цьому Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень (частина перша статті 2 Закону).

Таким чином, вимоги абзацу третього частини першої статті 2 Закону застосовуються виключно до юридичних осіб та суб'єктів господарювання, які є замовниками у розумінні Закону та здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.

Тому, у разі оприлюднення звіту про укладення договору про закупівлю відповідно до частини першої статті 75, частини другої статті 77, частини десятої статті 78 та частини п'ятої статті 79 Господарського кодексу України застосовуються загальні вартісні межі, що визначені абзацом другим частини першої статті 2 Закону.

28.08.2018

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

5559 / 5633

07.08.2018 ДП "НАЕК "Енергоатом" звернувся із запитом (№ реєстрації запита 709/2018): "Чи можемо ми використати код за показником третьої цифри, якщо не має четвертої цифри, яка визначає клас? Код "73300000-5 Проектування та виконання НДДКР", в цьому коді не має своєї ієрархічної структури. В листі МЕРТУ від 07.02.2017 №3302-06/3816-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc відповіді на це питання не надано. Таких кодів багато в Єдиному закупівельному словнику. Прошу надати відповідь по суті питання." Суть питання в тому, чи вважається "0" у коді 73300000-5 четвертою цифрою, якщо в коді відсутня ієрархічна структура? 27.08.2018 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України надано відповідь на запит 709/2018: «Шановний користувачу, відповідь на аналогічне питання надано за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15edd2ce-4f03-47a2-949f-e6c652b7bcad&lang=uk-UA» в якої не викладено відповідь по суті нашого питання. В запиті від Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" йдеться про: "В розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" - це товар чи послуга? Код класифікатору присвоїти товару чи послуги?". ДП "НАЕК "Енергоатом" розуміє, що закуповує послугу, суть запиту в іншому: чи вважається "0" у коді 73300000-5 четвертою цифрою, якщо в коді відсутня ієрархічна структура? В листі МЕРТУ на це питання жодної відповіді немає. Прошу надати відповідь по суті питання.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).

Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

Таким чином, предмет закупівлі товарів і послуг відповідно до Порядку, визначається замовником за показником четвертої цифри основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

У свою чергу, у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника “99999999-9 - Не визначено” із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі.

Поряд з цим, виходячи зі змісту пункту 3 розділу ІІ Порядку під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається (додатково) згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 № 822, за показником четвертої цифри із зазначенням конкретної назви науково-технічної роботи.

21.08.2018

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

6353 / 6331

Доброго дня! Допоможіть правомірно провести кваліфікацію учасника торгів на відповідність тендерним вимогам, визнати переможцем або дискваліфікувати учасника, як такого, що не відповідає вимогам Замовника. Згідно вимог тендерної документації Учасник повинен надати: 1. Завірену копію або оригінал статуту юридичної особи. Однак, учасник, пропозиція якого була визнана найбільш економічно вигідною, замість копії статуту надав: 1) опис документів, що подаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії; 2) довідку, в якій вказав код доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, за яким є можливість переглянути електронну версію статуту. 2. Учасник повинен подати інформаційну довідку про наявність досвіду виконання аналогічного договору за формою відповідно до додатку 1.3. до тендерної документації: Однак, учасник, пропозиція якого була визнана найбільш економічно вигідною, надав довідку за формою, що несуттєво відрізняється за змістом від тієї що вимагалася. 3. Інформаційну довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід за формою відповідно до додатку 1.2. до тендерної документації. Однак, учасник, пропозиція якого була визнана найбільш економічно вигідною, надав довідку за формою, що несуттєво відрізняється за змістом від тієї що вимагалася Замовником. 4. Довідка, складена за формою відповідно до додатку1.4. до тендерної документації, за підписом уповноваженої особи Учасника та завірена печаткою (у разі наявності), яка містить відомості про підприємство Довідка подана Учасником за відповідним зразком, однак в даній довідці не зазначено кількість працівників, що вимагалася Замовником. Питання: 1. Чи є підстави для відхилення учасника, як такого, що не відповідає умовам тендерної документації (п.4 ч.2 ст.30 ЗУ «Про публічні закупівлі») та не відповідає кваліфікаційним критеріям ( ч.1 ст.30 ЗУ «Про публічні закупівлі»)? 2. Чи можливо помилки, допущенні учасником, визнати формальними (несуттєвими), що пов’язані з оформленням тендерної документації та такими,що не впливають на зміст пропозиції (абз.3 ч.3 ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі»)?

Відповідь

20.08.2018

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

5247 / 5326

Доброго дня! Будь ласка, підкажіть відповідь у наступній ситуації чи посилання, якщо вже було поданне аналогічне питання. На початку року установа придбала паливо (бензин, дизельне паливо) через оголошення процедури відкритих торгів. Та оскільки закупівлю було двічі відмінено, у зв'язку з відсутністю достатньої кількості учасників (подано менше двох пропозицій) паливо придбали з використанням переговорної процедури. На теперішній час виникла необхідність у новій закупівлі палива (вартість становить приблизно 80 000 грн). Які мої подальші дії? Чи можу я здійснити закупівлю у того самого постачальника (з підписанням нового договору) та оприлюднити звіт про укладений договір? Чи потрібно знову розпочинати закупівлю (відкриті торги, допорогові)? Завчасно вдячна за відповідь!

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2