|
26.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У 2018 р було виготовлено ПКД на будівництво спортивної споруди і оплочено без електронної системи закупівель. У 2021 р було коригування ПКД у сумі 22079,00 грн. без
електронної системи закупівель. На даний час потрібно знову проводити коригування, але планова сума-більше 50000 грн.
Чи потрібно проводити на цю суму( більше 50000 грн) спрощену закупівлю чи можна провести закупівлю без електронної системи закупівель, спираючись на статтю 3 частини 7 п 5 Закону "Про публічні закупівлі", (коригування ПКД має робити той самий учасник, що і робив основну проектно-кошторисну документацію
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
Водночас частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель, а також вибір підстави з переліку, зазначеного у частині сьомій статті 3 Закону здійснюється замовником самостійно.
|
|
26.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Працюю бухгалтером у навчальному закладі,також покладені обов"язки Уповноваженої особи із закупівель за суміщенням,так як у нас не велика кількість закупівель на рік.Вищої освіти не маю. Питання : Чи можу бути уповноваженою усобою із закупівель без вищої освіти.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (сторінка 9), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20
|
|
26.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день,
Комунальна установа Інститут міста планує проведення спільних закупівель, де замовниками будуть виступати окрім комунальних організацій Львівської міської ради також організації з інших країн Європи. Наприклад, закупівля електровелосипедів для створення муніципального прокату електровелосипедів спільно із компаніями операторами з ЄС. Метою таких закупівель є забезпечення "економії на масштабі" та зменшення витрат на підготовку документації для закупівель.
Уточніть, будь ласка, таку інформацію:
1) чи існують сьогодні процедури для проведення спільних закупівель в Україні?
2) якщо так, то як саме здійснюються такі закупівлі?
3) якщо ні, то чи зацікавлене Мінекономіки у розробці такої процедури?
4) якщо зацікавлене протягом наступних 1-2 років розробити таку процедуру, то Комунальна установа Інститут міста та наші міжнародні партнери готові допомогти фінансово та експертно в цьому питанні, щоб у 2024 році (крайній термін) провести таку закупівлю.
Буду вдячний за надання відповіді якомога скоріше.
Гарного дня і вітання зі Львова,
Максим
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування конкурентних процедур (відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог), переговорної процедури закупівлі, порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом, та з використанням електронного каталогу, порядок використання якого регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” або без використання електронної системи закупівель у випадках, визначених Законом.
Наразі Законом не передбачено проведення процедури спільних закупівель.
Поряд з цим слід зазначити, що Україна повинна забезпечити поступове наближення до відповідного законодавства acquis ЄС у сфері публічних закупівель, згідно з графіком, зазначеним у Додатку XXI до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода). Додаток XXI-G до Глави 8 “Державні закупівлі” Розділу IV “Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею” Угоди включає в себе, серед іншого, статтю 38 “Нерегулярні спільні закупівлі”, яка, відповідно до “Стратегії реформування системи публічних закупівель (“дорожньої карти”), має бути імплементована в законодавство України у сфері публічних закупівель під час 4-го етапу адаптації законодавства, тобто до кінця 2021 року. Наразі триває робота з дослідження можливостей впровадження відповідної процедури в законодавство України та в свою чергу розглядається можливість перенесення строків адаптації відповідних норм відповідної статі Директиви 2014/24/ЄС в законодавство України до кінця 2022 року.
Водночас Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи будуть обов’язково розглянуті пропозиції, надані у Вашому запиті
Поряд з цим інформуємо, що представників Комунальної установи Інститут міста, в разі необхідності, обов’язково буде залучено до цієї роботи.
|
|
23.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно Постанові КМУ від 22.09.2021 №1012 уповноважена замовником особа перевіряє чи притягувалась особа, з якою планується укласти договір про закупівлю, протягом останніхтрьох років до відповідальності за порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6, п.1 ст.50Закону України "Про захист економічної конкуренції", как правильно це провірити та на якому сайте, або реєстре?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим до Закону Законом України від 01.07.2021 № 1599-ІХ “Про внесення зміни до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” внесені зміни, що регламентують, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для боротьби з COVID-19.
Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1012 “Деякі питання закупівлі лікарських засобів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (далі – постанова № 1012).
Водночас з питань, зазначених у запиті, пропонуємо звернутися до Міністерства охорони здоров`я України, як до розробника постанови № 1012.
Принагідно інформуємо, що Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому на офіційному вебпорталі АМКУ містяться зведені відомості про рішення органів Комітету про визнання вчинення суб’єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу
|
|
22.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
до якої категорії споживачів належать будинки-інтернати для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю при закупівлі електричної енергії, теплопостачання та водопостачання і водовідведення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Тому з питань визначення категорії споживачів звертайтесь до зазначеного органу.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення категорії споживачів.
|